1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на той самий строк.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Примітка. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах - така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
{Стаття 192 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 , № 3342-IX від 23.08.2023 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Як склад злочину за ст. 192 КК (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), відмежовувати від ст. 191 (привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні) (ККС ВС, №657/669/13-к від 24.01.2022 р.)
Засуджений - будучи приватним підприємцем - на підставі договорів зберігання з правом реалізації майна, отримав товарно-матеріальні цінності, які йому були ввірені та перебували в його правомірному володінні. Маючи на це право за договорами - він здійснював продаж товару в своєму магазині. Разом із тим, частину отриманих від реалізації товару коштів у розмірі 305 494, 82 грн. (що є особливо великим розміром) він умисно привласнив та витратив з метою вирішення особистих потреб.
Вироком суду першої інстанції, особу було засуджено за ч. 5 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно- господарських функцій щодо товарно-матеріальних цінностей, строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна. Апеляційний суд змінив вирок в частині призначення покарання (на 7 років позбавлення волі) - інше залишено без змін.
Сторона захисту подала касаційну скаргу. Крім інших аргументів - вона не погоджувалася із кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 191 КК, оскільки, на думку захисника, в діях обвинуваченого із урахуванням об'єктивної сторони фактично вбачаються ознаки складу злочину передбаченого ст. 192 КК.
Разом із тим, ВС ККС не визнав цей довід обґрунтованим, виходячи з наступного: Читати повністю