Головна Сервіси для юристів ... Закони Сімейний кодекс України Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав...

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

Сімейний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 20524

    Переглядів

  • 20524

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

    1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

    2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

    {Пункт 2 частини першої статті 164 в редакції Закону № 463-IX від 16.01.2020 }

    3) жорстоко поводяться з дитиною;

    4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

    5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

    6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

    {Пункт 6 частини першої статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013 }

    2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

    3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

    4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

    {Статтю 164 доповнено новою частиною згідно із Законом № 668-VIII від 03.09.2015 }

    5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

    {Частина статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012 }

    6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

    {Статтю 164 доповнено частиною згідно із Законом № 2710-IV від 23.06.2005 }

    Попередня

    164/300

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Суд врахував бажання батька спілкуватись із дитиною, конфлікт із матір’ю і - для забезпечення якнайкращих інтересів дитини, зокрема права на спілкування з обома батьками - відмовив у позбавленні батька батьківських прав. (ВС КЦС, справа №215/3495/21 від 13.03.2023 р.)
     ВС у своїй практиці неодноразово звертався до того, що позбавлення батьківських прав можливе лише внаслідок винних дій батьків, умисного ухилення від виконання батьківських прав. У численних рішеннях застосовано висновок, що це є “крайнім заходом” що застосовується судами. Проте осіб, бажаючих позбавити батьківських прав з матеріальних, особистісних або інших - іноді надуманих підстав - це не зупиняє. На жаль, при цьому, суть інституту “позбавлення батьківських прав”, перетворюється з серйозного захисного інструменту на спосіб “наказати” іншого з батьків, адже не несе ні користі дитині, ні користі батькам.  

    Позивачказвернулася до суду з позовом до батька дитини, свого колишнього чоловіка, з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Аргументувала, що після розірвання шлюбу у 2020 і від’їзду батька в інше місце він дитину не утримує, не спілкується, лише одного дав 500 грн. Якщо у задоволенні вимоги про стягнення аліментів сумнівів не виникало - то що суд першої інстанції, що апеляційний суд у задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав - відмовили.

    Так, суд першої інстанції виходив із недоведеності таких підстав позивачкою, оскільки відсутні достатні докази умисного ухилення відповідача, який проживає за межами м. Кривого Рогу, від виконання батьківських обов'язків і втрати зв'язків між ним та дитиною. Надані позивачкою докази суд вважав такими, що підтверджують лише факт ненадання відповідачем матеріальної допомоги дитині, що саме по собі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.При цьому судом ураховано, що батько має намір спілкуватись з дитиною і зобов`язався належним чином виконувати свої батьківські обов`язки. Суд вважав за доцільне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини. Суд апеляційної інстанції врахував, що батько приїздив до доньки, однак не зміг з нею поспілкуватись з підстав, зазначених його колишньою дружиною (дитина відпочиває) - тому правильним є висновок суду про відсутність підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав. 

    На цьому справа не завершилась і позивачка подала касаційну скаргу. ВС КЦС розглядаючи її скаргу відмовив їй у задоволенні і вкотре пояснив суворість такого заходу і відсутність підстав для його застосування до батька дитини. ВС КЦС вказав: Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Думка дитини НЕ врахована при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав (КЦС/ВС у справі № 686/16892/20 від 29.07.2021)
     Судова практика щодо позбавлення батьківських прав зводиться до того, що позбавлення є крайнім заходом, коли батька/матір неможливо виправити. При цьому враховуються різні обставини.

    Підставами такого кроку у ст. 164 СК України законодавство визначає грубе та систематичне невиконання батьками своїх батьківських обов`язків, а саме, батько/матір: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

    У цій справі до суду звернулася матір дитини, яка вказала, що з часу розлучення батько практично не займався вихованням дитини та не бажав з нею спілкуватися. Донька лише декілька разів спілкувалася з батьком по телефону.

    Крім того, матір зазначила, що у її чоловіка є бажання подати заяву про усиновлення її дитини, оскільки дитина вже 8 років росте в повноцінній сім`ї і вважає свого вітчима батьком. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Факту несплати аліментів та відсутність спілкування з донькою недостатньо для позбавлення батьківських прав (КЦС/ВС у справі № 466/9380/17 від 17 червня 2021 року)
     Процедура позбавлення батьківських прав є доволі нелегкою. Перш за все, у цій категорії справ важливим є наявність висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.

    Підставами такого кроку у ст. 164 СК України законодавство визначає грубе та систематичне невиконання батьками своїх батьківських обов`язків, а саме, батько/матір: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

    У цій справі матір намагалася позбавити батьківських прав батька з тієї підстави, що останній не сплачував аліменти та не приймав участі у її вихованні. Цікаво, що й орган опіки та піклування підтримав позицію матері.

    Суд  першої інстанції погодився з позивачкою та позов задовольнив. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Відсутність участі у вихованні дитини через проживання одного з батьків на окупованій території не може свідчити злісне ухилення від виховання дитини (ВС/КЦС у справі № 420/1075/17 від 23.04.2020)

    Судові справи, пов’язані з позбавленням одного з батьків батьківських прав на перший погляд здаються такими, що не є проблемними. Але ж при більш детальному аналізі судових рішень, які постановляються за результатами розгляду таких справ можна дійти до висновку, що судам доводиться детально досліджувати докази, які свідчать саме про злісне ухилення від виховання дитини, свідоме та систематичне нехтування своїми батьківськими обов’язками, з’ясовувати причини та умови, що сприяли цьому зважаючи на об’єктивність підстав з яких такі обов’язки не виконувались.

    У даній справі мати дитини звернулась до суду із позовом про позбавлення свого колишнього чоловіка батьківських прав на їх спільну дитину з підстав того, що батько дитини не сплачує аліменти, а також не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, що свідчить про ухилення від виховання дитини.

    Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. На думку суду позовні вимоги обґрунтовані та підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітньої дитини, покладених на нього статтею 150 Сімейного кодексу України.

    Натомість як апеляційний так і касаційний суди із такими висновками районного суду не погодились.

    Так, переглядаючи рішення районного та апеляційного судів за апеляційною скаргою позивача Касаційний цивільний суд вказав, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

    Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

    При цьому позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

    У даній справі відповідач проживає на окупованій території України (в Луганській області), даний факт позивачем не оспорюється, що об`єктивно ускладнює спілкування та участь у вихованні сина.

    Таким чином, утруднення в поїздок на територію підконтрольну українській владі є об’єктивною перепоною у здійсненні батьком свої батьківських обов’язків.

    Аналізуйте судовий акт: Несплата аліментів батьком НЕ є доказом ухилення від участі у вихованні дитини і підставою для позбавлення батьківських прав на підставі ст. 164 СК України (ВССУ від 01 листопада 2017р. у справі № 299/3019/16-ц)

    Якщо по суті, то суд каже: «Це звісно погано, але цього недостатньо».  Для позбавлення особи батьківських прав на підставі пункту 2, ст. 164 СК України у справі повинні бути інші докази, ніж документи, які підтверджують заборгованість по сплаті аліментів. При цьому сам по собі факт такої несплати, нехай і систематичної, не є злісним ухиленням від участі у вихованні дитини.  

    В реальному житті все може бути так як зазначила позивачка у позові, тобто: з часу розірвання шлюбу батько сина не відвідує, його життям та здоров'ям не цікавиться, жодної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини не приймає, перешкоджає у можливості виїзду з дитиною на лікування та відпочинок. Проте це бездоказово, і в цьому проблема. 

    Описуючи, якими можуть бути докази для позбавлення батьківських прав особи, суд посилається на Постанову Пленуму ВСУ від 30 березня 2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зокрема на п.16: «ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.»

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст