Стаття 160. Право батьків на визначення місця проживання дитини

1. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

2. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

3. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Раритетне рішення: суд відібрав дитину врахувавши її думку, визначив місце проживання з батьком та стягнув з матері аліменти на утримання (ВССУ у справі № 6-41755ск14)

Відразу необхідно зазначити, що мати дитини не є хворою, не пиячить, не веде аморальний спосіб життя, не торгує наркотиками, традиційної сексуальної орієнтації, тощо. Тобто цілком нормальна людина. І у цій справі мати дитини подавала зустрічний позов та безуспішно оскаржувала рішення суду в апеляційному та касаційному порядку. 

Визначальним для суду у цій справі стала думка дитини з ким проживати, що формально фіксується завжди, а реально враховується дуже не часто. І дитина висловила бажання «вільно, свідомо і добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного» проживати разом з батьком. Тобто, має місце правильне застосування судом ст. 160 СК україни.

Батьки розлучились, дитина залишилась з матір’ю, батько виплачує аліменти  – класична ситуація. Після розлучення мати стала відкрито перешкоджати спілкуванню дитини з батьком. Згодом між матір’ю та дитиною відбулась сварка, під час якої дитина легкі тілесні ушкодження, що мали незначні скороминущі наслідки. Після цього до врегулювання ситуації підключився орган опіки та піклування. який став на сторону батька. Зокрема , були перевірені та визнані задовільними умови проживання дитини у батька (окрема кімната).