1. Батьківство в праві визначається як факт походження дитини від певного чоловіка, юридично посвідчений записом в державних органах РАЦС про народження. Відмінності в правах чоловіка та дружини зумовлюються фізіологічними особливостями жінки та чоловіка та соціальним станом жінки-матері. Але слід зауважити, що батьківство не обмежується юридично посвідченим записом в державних органах РАЦС про народження. Із змісту статей 49 та 50 СК України випливає, що батьківство також починається з моменту зачаття і є соціальним станом чоловіка, оскільки він має теж певні права та обов'язки в той час, коли його дружина є вагітною.
2. Право на батьківство знаходиться у тісному зв'язку з правом на материнство і також складається з трьох правомочностей (див. коментар до ст. 49). Ці правомочності полягають у тих же самих можливостях, які має жінка-мати, але з певними особливостями. Так, чоловік, так само як і дружина, має право вирішувати, мати чи не мати йому дитину, вимагати від всіх та кожного певної поведінки, яка б не перешкоджала здійсненню його права на батьківство, а також можливість захисту своїх батьківських прав у суді.
Право чоловіка на батьківство розглядається як елемент сімейної правоздатності та як суб'єктивне сімейне право. До народження дитини, батьком якої є цей чоловік, у чоловіка є право на батьківство як елемент сімейної правоздатності, яке входить у право на створення сім'ї (ст. 4 СК України).
Після народження дитини у чоловіка матері дитини виникає суб'єктивне право на батьківство. Суб'єктивне право на батьківство виникає також в разі встановлення батьківства, якщо батько та мати не знаходяться у зареєстрованому шлюбі (ст. ст. 125-128 СК).
3. Коментована стаття передбачає наслідки відмови дружини мати дитину. Причини такої відмови можуть бути досить різними: соціальними, економічними, етичними, фізіологічними (відсутність у подружжя власного житла, недостатність коштів на утримання дитини, моральна неготовність жінки до народження та виховання дитини, небажання втрачати струнку фігуру, важка хвороба жінки або чоловіка тощо). Крім того, дружина може бажати відкласти народження дитини на певний час, а чоловік наполягати на її народженні саме в певний час. З огляду на те, що все ж таки основною функцією сім'ї є репродуктивна, така поведінка жінки може стати причиною для розірвання шлюбу.
4. Коментована стаття містить декілька причин позбавлення чоловіка репродуктивної функції: виконання конституційних обов'язків; виконання службових обов'язків; виконання трудових обов'язків; протиправна поведінка щодо нього. Відповідно до ст. 65 Конституції обов'язок кожного громадянина України здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оборону України" від 6.12.1991 р. громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
5. Репродуктивної функції чоловік може бути позбавлений під час виконання ним своїх службових або трудових обов'язків (див. коментар до ст. 49).
6. Чоловік також набуває права на відшкодування йому моральної шкоди в разі, якщо він втратив можливість здійснювати репродуктивну функцію внаслідок вчинення щодо нього протиправних дій. Зважаючи на місце даної норми у главі, яка закріплює особисті немайнові права подружжя, можна припустити, що обов'язок такого відшкодування лежить на дружині, чия протиправна поведінка стала причиною втрати чоловіком репродуктивної функції (див. коментар до ст. 49).
page
youtube
