Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

{Частина друга статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

{Частина третя статті 122 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (ВС/КЦС у справі № 676/1200/20 від 06.04.2021)

У відповідності до діючого законодавства України, якщо особа, яка записана батьком дитини має сумніви у кровній спорідненості із дитиною, він може звернутись до суду і оспорити даний факт. Однак, лише самих слів в суді не вистачить. ВС вкотре роз’яснив, які докази перш за все має досліджувати суд у даній категорії справ.

До суду із позовом до колишньої дружини звернувся чоловік та просив суд виключити запис про його батьківство.

Позивач вважав, що народжений у шлюбі спільний син зовсім і не спільний. Незважаючи на те, що дитина з’явилась під час шлюбу, позивач зазначав, що в цей період мав непостійні відносини з відповідачкою, неодноразово на тривалий час виїжджав за межі України на роботу.

Також позивач стверджував, що відповідачка в зазначений період мала близькі стосунки з іншим чоловіком, який на його думку і є справжнім батьком дитини.

Судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовлено, з огляду на те, що позов грунтується на припущеннях, при цьому належних доказів того, що позивач не є біологічним батьком дитини суду не надано.

Не погоджуючись із рішеннями судів, позивач оскаржив їх до касаційного суду.

ВС зауважив на тому, що справи про батьківство повинні розглядатись з урахуванням презумпції того, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя (ст. 122 СК України).

СК України встановлено, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

При цьому, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 СК України має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Важливим є те, що оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

ВС також наголосив на тому, що для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Зокрема, ЄСПЛ притримується позиції, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Однак, в межах розгляду даної справи, жодна із сторін не заявляла клопотання про проведення експертизи.

З урахуванням зазначеного, суди вірно виходили із недоведенності позовних вимог і відмова у позові є законною.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1