Головна Сервіси для юристів ... Закони Сімейний кодекс України Стаття 66. Право подружжя на визначення порядку користування майном Стаття 66. Право подружжя на визначення порядку ко...

Стаття 66. Право подружжя на визначення порядку користування майном

Сімейний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 3233

    Переглядів

  • 3233

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.

    2. Договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою, якщо він нотаріально посвідчений, зобов'язує правонаступника дружини та чоловіка.

    Попередня

    66/300

    Наступна
    Додати в обране

    1. Подружжя має право на власний розсуд визначити порядок користування рухомими та нерухомими речами, що належать їм на праві спільної власності. З цією метою сторони можуть укласти відповідний договір про порядок користування майном (окремою річчю або сукупністю речей). Порядок користування майном може бути визначений також шлюбним договором подружжя (ч. 1 ст. 97. ст. 98 СК України). Розбіг між цими видами договорів полягає у ступені визначеності їх предмета. Так, договір про порядок користування майном подружжя може укладатися лише відносно майна, що є наявним на момент укладення договору. Порядок користування майном, що буде набуте подружжям у майбутньому, може визначатися за допомогою шлюбного договору, оскільки лише шлюбним договором визначаються правовий режим майбутнього майна. Не викликає сумніву, що у шлюбному договорі також може визначатися порядок користування наявним майном подружжя. Однак це можливо лише тоді, коли окрім цього у ньому існує хоча б один пункт, що стосується майбутнього майна подружжя (див. ст. 97 СК України та коментар до неї).

    Подружжя на свій розсуд визначає порядок користування квартирою, житловим будинком, автомобілем, іншим рухомим та нерухомим майном. Сторони можуть домовитися, що певною річчю, яка належить дружині та чоловікові на праві спільної власності, буде користуватися лише один з них, або встановити часові проміжки користування такою річчю кожним з подружжя окремо. Можуть сторони домовитися і про порядок користування належним їм спільним майном іншими особами, зокрема, батьками дружини та чоловіка, їхніми дітьми від попереднього шлюбу, іншими родичами тощо.

    2. В ч. 2 коментованої статті визначаються особливості договору подружжя про порядок користування нерухомим майном. Якщо подружжя уклало нотаріально посвідчений договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою або земельною ділянкою, то зобов'язання з цього договору переходять і до правонаступника дружини та чоловіка.

    Ця норма викликає сумніви. Відомо, що подібне правило встановлене в ЦК України. Проте, воно стосується відносин спільної часткової, а не спільної сумісної власності. Так, у ч. ч. 3, 4 ст. 358 ЦК України вказано, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

    Аналогічної норми щодо відносин спільної сумісної власності в цивільному законодавстві не встановлено і це не випадково. Правило щодо обов'язковості для правонаступника встановленого власниками порядку користування майном має сенс лише у відносинах спільної часткової власності. Саме тут має значення співвідношення так званих реальних та ідеальних часток, що належать кожному із співвласників. У відносинах спільної сумісної власності такого питання не виникає, оскільки частки співвласників у праві на майно не визначені і кожен із них вважається власником усього майна в цілому. Сторони не визначають співвідношення між реальними та ідеальними частками, оскільки їх не існує. Не викликає сумнівів, що подружжя може укласти договір про порядок користування належним їм майном і посвідчити його нотаріально. Однак сторони не можуть визначити порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, як це передбачено ЦК України. На цій підставі можна вважати, що договір подружжя про порядок користування належним їм майном має силу лише для сторін договору. З цього договору не можуть виникати зобов'язання щодо користування певним майном у правонаступників дружини та чоловіка.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати