Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 115. Державна реєстрація розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 цього Кодексу, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

3. Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

{Стаття 115 в редакції Закону № 2398-VI від 01.07.2010}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Позови про розлучення МОЖЕ підписувати та подавати і представник (ВС/КЦС у справі № 607/10879/20 від 09.07.2021)

Свого часу Пленум Верховного Суду України у абзаці 2 пункту 15 своєї постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснив судам, що відповідно до ч. 1 ст. 115 СК України розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі РАЦС за заявою колишньої дружини або чоловіка. Сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК України про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.

Така позиція Пленуму суттєво утруднювало роботу адвоката у даній категорії справи адже позивач не завжди може особисто представляти своїх інтереси під час розгляду справ про розірвання шлюбу.

Слід звернути увагу і на те, що судова практика з даного питання також була вкрай неоднорідна – деякі суди вперто не хотіли приймати до розгляду такі позови підписані та подані представниками, інші ж залюбки це робили.

Але нарешті з даного питання висловився Касаційний цивільний суд, який визнав, що інститут представництва по таким спорам може діяти.

У даній справі місцевий суд позовну заяву про розірвання шлюбу залишив без розгляду з тих підстав, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, в тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України позовна заява про розірвання шлюбу підлягає залишенню без розгляду.

Проте, апеляційний суд визнав дане рішенні необґрунтованим та вказав у своїй постанові про те, що згідно із документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, які містяться в матеріалах справи, адвокату, який представляв інтереси позивача надано всі процесуальні права та обов`язки визначені для позивача. Отже, представник позивача не мав встановлених законом процесуальних перешкод та обмежень для підписання та подання до суду позову про розірвання шлюбу від імені клієнта.

На постанову апеляційного суду відповідачем було подано касаційну скаргу з тих підстав, що апеляційний суд не врахував норми СК України, правову позицію Верховного суду, висловлену у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб», та дійшов помилкового висновку про наявність повноважень у адвоката на підписання позовної заяви про розірвання шлюбу. Також апеляційна скарга не підписувалась зазначеним у ній позивачем, який перебуває за межами України.

Касаційний цивільний суд визнав вказані доводи не обґрунтованими та у задоволенні касаційної скарги відмовив.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що нормами ч. 1 ст. 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

У даній справі до позовної заяви додано ордер на представництво інтересів позивача та копію договору про надання правової допомоги відповідно до якого адвокат має право складати, підписувати та подавати за дорученням клієнта скарги, заяви, клопотання в тому числі позовні заяви, відзиви, заперечення, отримувати копії (дублікати) свідоцтв про одруження, про народження, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

Отже до позовної заяви додано документи, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, представникові позивача надано всі процесуальні права та обов`язки визначені для позивача, дійшов обґрунтованого висновку про те, що представник позивача не мав встановлених законом процесуальних перешкод та обмежень для підписання та подання до суду позову про розірвання шлюбу від імені клієнта.

Таким чином не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
1