Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах:

Стаття 197. Встановлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами

1. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

2. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

{Частину третю статті 197 виключено на підставі Закону № 1404-VIII від 02.06.2016}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Виключення запису про батьківство позивача є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком (ВС/КЦС у справі № 477/1165/20 від 21.07.2021)

Обов’язок батьків утримувати своїх дітей визначений статтею 180 Сімейного кодексу України.

Так, згідно вказаної норми батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, обов’язок утримання дитини напряму залежить від факту батьківства.

Отже, як випливає зі змісту названої норми у разі, якщо суд визнає, що особа фактично не є батьком дитини, така особа звільняється від сплати аліментів.

Але у даному разі постає цілком закономірне питання, а що ж робити із заборгованістю, яка може виникнути у період, коли де юре особа була батьком дитини?

Відповідь на це питання надають норми ч. 2 ст. 197 СК України відповідно до якої за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

У даній справі дані про позивача як батька дитини за рішенням суду було виключено з актових записів.

У зв’язку із цим дана особа звернулась до суду із позовом про звільнення його від сплати аліментів на утримання дітей, а також від сплати заборгованості за аліментами, що стягуються з нього на підставі виконавчого листа.

Суд першої інстанції з даними вимогами частково погодився – позивача від сплати аліментів звільнив, а також звільнив останнього від сплати заборгованості з дня ухвалення рішення суду про оспорювання батьківства по день ухвалення рішення про звільнення від сплати аліментів.

Апеляційний суд із таким висновком погодився.

На згадані рішення позивачем було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась до ухвалення рішення суду про виключення відомостей про нього як батька дітей, фактично примусив його виконувати батьківський обов`язок щодо утримання дітей, батьком яких він не є, та батьківство щодо яких встановлено за іншою особою у судовому порядку, що суперечить засадам СК України та порушує його конституційні права, закріплені у статті 19 Конституції України.

Касаційний цивільний суд із такими доводами погодився, касаційну скаргу задовольнив та звільнив позивача від сплати заборгованості зі сплати аліментів починаючи з дати подання позову про стягнення з нього аліментів до дати винесення судом рішення про виключення даних про нього як батька із актового запису.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що за загальним змістом положень Розділу ІІІ Сімейного кодексу України обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

При цьому такого обов`язку в особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

За нормами ч. 2 ст. 197 СК України повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв`язку із перебуванням платника аліментів у лавах Збройних Сил України, тяжким матеріальним становищем тощо).

У даній справі обставиною, яка має істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, на те, що судовим рішенням встановлено батьківство іншої особи та виключено з актових записів про народження дітей відомості про нього як батька дітей.

При цьому аліментні зобов’язання засновані на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дітей.

Таким чином виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.