Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

{Пункт 2 частини першої статті 164 в редакції Закону № 463-IX від 16.01.2020}

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

{Пункт 6 частини першої статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013}

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

{Статтю 164 доповнено новою частиною згідно із Законом № 668-VIII від 03.09.2015}

5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

{Частина статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}

6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

{Статтю 164 доповнено частиною згідно із Законом № 2710-IV від 23.06.2005}

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Відсутність участі у вихованні дитини через проживання одного з батьків на окупованій території не може свідчити злісне ухилення від виховання дитини (ВС/КЦС у справі № 420/1075/17 від 23.04.2020)

Судові справи, пов’язані з позбавленням одного з батьків батьківських прав на перший погляд здаються такими, що не є проблемними. Але ж при більш детальному аналізі судових рішень, які постановляються за результатами розгляду таких справ можна дійти до висновку, що судам доводиться детально досліджувати докази, які свідчать саме про злісне ухилення від виховання дитини, свідоме та систематичне нехтування своїми батьківськими обов’язками, з’ясовувати причини та умови, що сприяли цьому зважаючи на об’єктивність підстав з яких такі обов’язки не виконувались.

У даній справі мати дитини звернулась до суду із позовом про позбавлення свого колишнього чоловіка батьківських прав на їх спільну дитину з підстав того, що батько дитини не сплачує аліменти, а також не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, що свідчить про ухилення від виховання дитини.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. На думку суду позовні вимоги обґрунтовані та підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітньої дитини, покладених на нього статтею 150 Сімейного кодексу України.

Натомість як апеляційний так і касаційний суди із такими висновками районного суду не погодились.

Так, переглядаючи рішення районного та апеляційного судів за апеляційною скаргою позивача Касаційний цивільний суд вказав, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При цьому позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У даній справі відповідач проживає на окупованій території України (в Луганській області), даний факт позивачем не оспорюється, що об`єктивно ускладнює спілкування та участь у вихованні сина.

Таким чином, утруднення в поїздок на територію підконтрольну українській владі є об’єктивною перепоною у здійсненні батьком свої батьківських обов’язків.

Аналізуйте судовий акт: Несплата аліментів батьком НЕ є доказом ухилення від участі у вихованні дитини і підставою для позбавлення батьківських прав на підставі ст. 164 СК України (ВССУ від 01 листопада 2017р. у справі № 299/3019/16-ц)

Якщо по суті, то суд каже: «Це звісно погано, але цього недостатньо». Для позбавлення особи батьківських прав на підставі пункту 2, ст. 164 СК України у справі повинні бути інші докази, ніж документи, які підтверджують заборгованість по сплаті аліментів. При цьому сам по собі факт такої несплати, нехай і систематичної, не є злісним ухиленням від участі у вихованні дитини.

В реальному житті все може бути так як зазначила позивачка у позові, тобто: з часу розірвання шлюбу батько сина не відвідує, його життям та здоров'ям не цікавиться, жодної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини не приймає, перешкоджає у можливості виїзду з дитиною на лікування та відпочинок. Проте це бездоказово, і в цьому проблема.

Описуючи, якими можуть бути докази для позбавлення батьківських прав особи, суд посилається на Постанову Пленуму ВСУ від 30 березня 2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зокрема на п.16: «ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.»

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
1