1. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.
{Частина перша статті 194 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 }
2. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
3. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
4. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
5. Положення частин першої - третьої цієї статті, а також статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: «НЕИЗБЕЖНЫ ТОЛЬКО СМЕРТЬ И АЛИМЕНТЫ». Спадкоємець виплачує борг спадкодавця по аліментах в межах одержаної спадщини (ВС/КЦС у справі № 199/5826/16-ц від 12 серпня 2020р.)
Ми перефразували відомий вислів і вийшло: «НЕИЗБЕЖНЫ ТОЛЬКО СМЕРТЬ И АЛИМЕНТЫ»!
Існувало рішення суду про стягнення зі спадкодавця аліментів, яке ним при житті не виконувалося. Аліменти призначалися дочці, і за час прострочення накопилася сума біля 55 тис. грн. Після смерті боржника відкрилася спадщина у вигляді двох земельних ділянок, а спадкоємцями першої черги були дочка та матір померлого. Розпочалася боротьба між спадкоємцями за частки в успадкованих земельних ділянках, зокрема за врахування боргу по аліментам при визначенні часток.
Суд першої інстанції на підставі ст. 194 СК України задовільнив позов дочки, в якому відповідачем була матір спадкодавця та стягнув з неї ½ частин боргу із аліментів в межах вартості успадкованого майна. Суд апеляційної інстанції застосував ст. 608 ЦК України і відмовив у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що оскільки зобов’язання із сплати аліментів на утримання дитини нерозривно пов’язані із особою спадкодавця, то накопичений борг по аліментам не входить до складу спадщини, а зобов’язання його сплатити припиняється в момент смерті платника аліментів.
ВС залишив в силі рішення суду першої інстанції та скасував рішення суду апеляційної інстанції та підкреслив, що в даному випадку предметом спору є стягнення боргу спадкодавця із аліментів і застосування ст. 608 ЦК України для вирішення спору є помилковим.
Боржника аліментів згідно ст. 194 СК України від виплати боргу не може звільнити жодна обставина. А згідно ст. 1282 ЦК України спадкодавці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу усі вимоги кредиторів в межах вартості успадкованого майна. Отже матір спадкодавця повинна виплатити борг померлого сина на користь його дочки за рахунок успадкованих нею часток земельних ділянок.