Головна Сервіси для юристів ... Закони Сімейний кодекс України Стаття 237. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним Стаття 237. Правові наслідки визнання усиновлення ...

Стаття 237. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним

Сімейний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 3889

    Переглядів

  • 3889

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Усиновлення, визнане недійсним, скасовується з моменту його здійснення.

    {Частина перша статті 237 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

    2. У разі визнання усиновлення недійсним припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.

    3. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.

    4. У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм.

    У разі визнання усиновлення недійсним щодо дитини, яка досягла чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою.

    У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам неможливе, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

    {Частина четверта статті 237 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006 }

    5. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення.

    За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.

    6. Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як два роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.

    Попередня

    237/300

    Наступна
    Додати в обране

    1. За загальним правилом, внаслідок недійсного правочину не виникає нових прав та обов'язків і якщо відбулися певні зміни, вчинені дії на його реалізацію, суб'єкти такого правочину повинні повернутися у первісний стан, тобто у те положення, яке існувало на момент вчинення.

    Саме у зв'язку з цим, моментом визнання недійсним усиновлення є момент його здійснення, тобто усиновлення, яке визнане недійсним, не породило правових наслідків, які визначені ст. 232 СК України.

    2. Коментована стаття акцентує увагу на тих моментах, які треба реалізувати, щоб повернутися у цей "первісний стан". Однак, зважаючи на специфіку відносин із усиновлення, законом встановлено ряд спеціальних правил щодо визнання усиновлення недійсним. Так, для забезпечення сталості в імені дитини, за нею може залишитися ім'я, по батькові та/чи прізвище, яке вона отримала у зв'язку з усиновленням.

    Також в усиновлювача може виникати новий обов'язок, який не ґрунтується на відносинах, які залишаться між ним та дитиною, усиновлення якої визнано судом недійсним. Такий аліментний обов'язок може виникати тільки за наявності ряду підстав: дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати; усиновлювач може надавати матеріальну допомогу. Строк встановлення такого аліментного правовідношення не може перевищувати двох років.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати