1. Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
2. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
3. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
4. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.
5. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
{Частина п'ята статті 136 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006 }
6. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: При оспорюванні батьківства, позивач має доводити, що він не є біологічним батьком, а відповідач - що позивач знав у момент реєстрації, що він не є батьком дитини, або не міг про це не знати (ВС КЦС справа №532/1348/19 від 14.06.2021 р.).
Чоловік подав позов про оспорювання батьківства та вимагав виключення з актового запису відомостей про те що він є батьком дитини. У своїх доводах він стверджував, що дитина, яка народилася в шлюбі між ним і матір’ю дитини – не кровно споріднена з ним. Про це, нібито він дізнався зі слів матері дитини вже після розлучення із нею, а в момент реєстрації його батьком - вважав дочку своєю дитиною. Натомість відповідач заперечувала цей факт та намагалась довести (зокрема показаннями свідків), що він знав про те що він не є біологічним батьком, ще до народження дитини, а позов подав, щоб не сплачувати аліменти.
Суд першої інстанції задовольнив позов (це рішення підтримав і суд апеляційної інстанції) – адже на думку суду - відповідачем не надані докази, зокрема документи, на підставі яких робився оспорюваний актовий запис з даними про те, що позивач знав про відсутність у нього біологічного споріднення з дитиною на момент вчинення актового запису, а отже обставина обізнаності позивача про відсутність кровного споріднення між ним та дитиною відповідачем не доведена.
ВС КЦС не задовольнив касаційну скаргу представника відповідача та залишив рішення попередніх судів в силі. В рішенні, щоправда, ВС КЦС закцентував увагу на деяких корисних висновках, щодо справ про оспорювання батьківства, а саме:
-У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком. Читати повністю