Стаття 212. Порядок допиту свідків

Кодекс адміністративного судочинства України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 7951

    Переглядів

  • 7951

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Кожний свідок допитується окремо.

    2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.

    3. Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз’яснює його права та обов’язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з’ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.

    4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:

    "Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".

    5. Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.

    6. Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому ставить питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші учасники справи.

    7. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть ставити свідкові питання у будь-який час його допиту.

    8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з’ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи.

    9. Головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета спору.

    10. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи за згодою сторін.

    11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням учасників справи або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші учасники справи, а також суд.

    12. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.

    13. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом за місцем його проживання (перебування).

    Попередня

    212/405

    Наступна
    Додати в обране
    1. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністра тивного суду касаційної інстанції.
    2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішен ням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення по станови в повному обсязі.
    3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку, вста новленого частиною другою цієї статті, залишається без роз-

    412

    гляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

    1. Відповідно до коментованої статті, у випадку оскарження рішення адміністративного суду або постанови апеляційної ін станції особи, які наділені цим правом згідно з законодавством України, повинні подавати касаційні скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції - Вищого адміні стративного суду України.

    На відміну від деяких інших процесуальних кодексів України (наприклад ГПК України, де касаційні скарги подаються до суду касаційної інстанції через місцевий господарський суд, або суд апеляційної інстанції), у Кодексі адміністративного судочинства коментованою статтею передбачена імперативна норма, відповідно до якої касаційна скарга направляється до суду тієї інстанції, яка буде безпосередньо вирішувати питання щодо прийняття, розгляду та постановлений рішення згідно з наданими суду повноваженнями, передбаченими главою 2 розділу IV КАС України.

    Закріплення цієї норми у Кодексі адміністративного судочинства України є позитивним, оскільки у випадку направлення касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанціє виключає можливість за будь-яких підстав залишити судом першої чи апеляційної інстанції касаційну скаргу без руху з причин її невідповідності вимогам процесуального законодавства (наприклад, ст. 293 ЦПК України від 18.07.1963р.). Вданому випадку саме Вищий адміністративний суд України вирішує питання щодо відповідності або невідповідності касаційної скарги встановленим чинним законодавством України вимогам, про що виносить відповідне судове рішення.

    2. Щодо строку подання касаційної скарги, то він відрізня ється від строку, передбаченого КАС України на апеляційне оскарження та надання апеляційної скарги (стаття 186 КАС України). Останній, обмежений строком проголошення поста нови суду першої інстанції (тобто, заява про апеляційне оскар ження постанови суду першої інстанції подається протягом де сяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі) і строком, який обчислюється піс-

    413

    ля подання заяви про апеляційне оскарження (20 днів), а касаційна скарга подається на рішення суду першої чи постанову апеляційної інстанції, які вже набрали законної сили.

    Коментованою статтею строк подання касаційної скарги визначений в один місяць, тобто, касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції. За загальним правилом, суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду, проте в певних випадках (п. З статті 160 КАС України) у залежності від складності справи, складання постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення справи. Отже, виходячи із змісту зазначеної статті, якщо суд першої інстанції прийняв відповідне рішення із застосуванням п. З ст. 160 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається з дня складання постанови в повному обсязі.

    3. Частина 2 коментованої статті передбачає загальне правило щодо строку для касаційного оскарження, проте ця норма носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можливість для поновлення строку на касаційне оскарження.

    За загальним правилом, касаційна скарга на судові рішення, подана після закінчення передбаченого ч. 2 коментованої статті строку, залишається без розгляду.

    Якщо особою, яка подала касаційну скаргу, буде надана заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з викладенням обставин пропуску цього строку, суд касаційної інстанції може прийняти касаційну скаргу до розгляду, проте прийняття судом касаційної інстанції касаційної скарги після спливу строку на касаційне оскарження є правом, а не обов'язком Вищого адміністративного суду України. Лише при наявності підстав для поновлення пропущеного строку суд касаційної інстанції може прийняти касаційну скаргу до свого провадження з наступним вирішенням справи. Однак навіть при наявності об'єктивних причин пропуску строку на касаційне оскарження КАС України не передбачена можливість суду касаційної інстанції за своєю ініціативою поновити строк на касаційне оскарження - для цього необхідна письмова заява особи, яка подає касаційну скаргу. З заявою про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги можуть звертатися лише особи, які мають право на подання касаційної скар-

    414

    ги. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення касаційної скарги.

    Зазначена заява розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, до вирішення питання про прийняття касаційної скарги до провадження. Відповідно до ст. 100 КАС України, відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом касаційної інстанції за наявності поважної причини цього пропуску. За результатами розгляду заяви про відновлення пропущеного строку виноситься ухвала.

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати