- Питання про поворот виконання судового рішення вирі шує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасував ши судове рішення, він закриває провадження у справі, зали шає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову або задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
- У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати по-
509
зивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
- Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом, заява відповідача про поворот вико нання розглядається адміністративним судом, у якому знахо диться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.
- За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
- Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, і по становляє ухвалу, яку може бути оскаржено у загальному по рядку. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду.
І'ЙГ'ЛІ 5Г"Ч'- І
- Поворот виконання є цивільною процесуальною гаранті єю захисту майнових прав відповідача, яка полягає у повернен ні позивачем (стягувачем) відповідачу (боржника) всього одер жаного по скасованому рішенню. Для настання повороту вико нання необхідно: 1) одержання позивачем майна або грошових сум у порядку виконання рішення суду; 2) скасування рішення суду і закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду, або відмова у задоволенні позову чи зміна рішен ня шляхом задоволення позовних вимог у меншому розмірі, або скасування рішення з поверненням справи на новий роз гляд, при якому позовні вимоги задовольняються в меншому розмірі чи має місце відмова в їх задоволенні.
- Питання про поворот виконання вирішується вищестоя щим судом, який скасовує або змінює рішення, чи судом, рі шення якого було скасовано, при новому розгляді ним справи. Якщо поворот виконання не був вирішений зазначеними суда ми, відповідач у межах строків позовної давності може зверну тися до суду, в якому знаходиться справа з заявою про повер нення майна, стягнутого з нього за скасованим рішенням. Заява розглядається з викликом сторін і постановлянням ухвали, яка може бути оскаржена. При неможливості повернення майна в натурі відшкодовується вартість останнього в розмірі суми, одержаної від його реалізації.
510
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду ЛИШЕ протягом строку їх чинності (ВС КАС, справа №640/6699/20 від 23.03.2023 р.)
Однак, враховуючи те що спірне Розпорядження було скасоване 13 червня 2020 року (до прийняття рішення судом), суди дійшли висновку про процесуальну неможливість скасування оскаржуваного Розпорядження. Підтримав ці доводи і ВС КАС, який пояснив: У рішенні Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп надано роз`яснення стосовно порядку набрання чинності нормативно-правовими актами та зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній». Читати повністюПозивач, який мав постійне місце проживання в Республіці Парагвай, звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати п.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Розпорядження). Пояснював тим, що п.1 Розпорядження позбавляє його можливості вільно покинути територію України.