Стаття 77. Обов’язок доказування

Кодекс адміністративного судочинства України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 7929

    Переглядів

  • 7929

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

    2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

    Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

    {Абзац другий частини другої статті 77 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 }

    У справах щодо застосування суб’єктом владних повноважень чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов’язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.

    {Частину другу статті 77 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019 }

    3. В адміністративних справах, визначених частиною першою статті 266 - 1 цього Кодексу, обов’язок доказування шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішеннями Кабінету Міністрів України, покладається на позивача.

    {Статтю 77 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 }

    4. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

    5. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

    6. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

    Попередня

    77/398

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Поважність причин неможливості надання доказів не звільняє від обов'язку доказування заявлених позовних вимог (навіть якщо такою основною причиною є захоплення будівлі озброєним угрупуванням) (ВС КАС 2а-17269/08/0570 від 29.05.2020 р.)
     ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька звернулась з позовом до ТОВ і його контрагента, в якому просила визнати недійсною угоду на дослідження та розробку програмного забезпечення. Справа пройшла “чотири кола” з першої до касаційної інстанцій.

    На першому “колі”, і перша і друга інстанції позов не задовольнили, а тоді ще - Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) - направив справу на новий розгляд оскільки такі вимоги, як визнання недійсною угоди укладеною із метою що суперечить інтересам держави і суспільства (яка вже в силу закону є недійсною, тобто нікчемною) не могли розглядатися, і у випадку помилкового порушення провадження у цій частині воно підлягає закриттю. Позивач потім змінив позовні вимоги та просив застосувати до відповідачів наслідки за нікчемною угодою, а саме: 1) зобов'язати контрагента ТОВки повернути усе отримане за угодою на суму 13200000 доларів США; 2) стягнути з ТОВ на користь держави ці 13200000 доларів США. Перша інстанція позов задовольнила, друга - відмовила у задоволенні, скасувавши рішення першої. Була подана касаційна скарга і при відкритті провадження ВАСУ витребував справу із суду першої інстанції (ухвала від 8 листопада 2012 року). 

    Після майже 4 років і 2 місяців очікування, справа так і не надійшла, тому ВАСУ повторно звернувся до суду першої інстанції - а згодом, за відсутності відповіді - ініціював питання про відновлення втраченого судового провадження. Все через те, що внаслідок захоплення у вересні 2014 року незаконним озброєним формуванням будівель Донецького окружного адміністративного суду, адміністративна справа була втрачена. Водночас, після часткового відновлення Донецьким окружним адміністративним судом адміністративної справи, касаційна інстанція все одно не змогла визнати встановлені судами попередніх інстанцій обставини повними і правильними, оскільки в матеріалах справи були відсутні докази, якими б підтверджували такі обставини. Справу знову була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. 

    Перша інстанція (із якою погодився суд апеляційної інстанції) залишила позов без розгляду у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних документів. Касація ці рішення скасувала, і вкотре направила справу для продовження розгляду до суду першої інстанції - тобто на нове коло. Читати повністю

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст