Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

Кодекс адміністративного судочинства України (ЗМІСТ) Інши кодекси

1084

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6. У разі недотримання вимог частини п’ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Попередня

134/397

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: При стягненні витрат на професійну правничу допомогу номер справи у платіжному дорученні можна не зазначати (КАС/ВС у справі № 380/887/20 від 04.06.2021)
Відшкодування витрат на правничу допомогу має свою специфіку, коли йдеться про стягнення коштів з органу державної влади.

Відсутність належного фінансування органів державної влади та частково негативна судова практика роблять питання особливо складним.

У цій справі судами першої та апеляційної інстанції частково задоволено заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача (ГУ ДПС).

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги НЕ потрібен (ВС/КАС у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020)

Законом Україні «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 вказаного Закону).

Водночас згідно положень ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається із вказаної норми стороні необхідно до суду подати детальний опис послуг, наданих адвокатом.

Але чи є це обов’язковим?

Касаційний цивільний суд вирішив, що у разі встановлення у договорі про надання фіксованої суми гонорару надавати детальний опис робіт не потрібно.

У даній справі судом першої інстанції з податкового органу стягнуто витрати на професійну правову допомогу в сумі 12 350, 00 грн.

Однак, апеляційний суд із рішенням суду першої інстанції не погодився та рішення у цій частині скасував і задоволенні таких вимог відмовив.

Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції послався на те, що позивач до матеріалів справи, всупереч вимогам 134 КАС України, не надав доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, деталізації наданих послуг та вартості кожної із них.

На таке рішення позивачем було подано скаргу, яку Касаційний адміністративний суд задовольнив.

Приймаючи таке рішення КАС послався на те, що відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У даній справі договором про надання правової допомоги визначений фіксований розмір винагороди адвоката, а тому останній не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги, а саме позовну заява з додатками, заяву про судові витрати з додатками, відповідь на відзив відповідача на позовну заяву з додатками, всі копії документів завірені представником відповідача з дотриманням положень статті 94 КАС України, копія квитанції, підтверджує сплату клієнтом на користь адвоката гонорару в сумі 12350,00 грн.

Таким чином з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 12350 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, КАС звернув увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.