1. Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстан ції постановляє ухвалу в разі:
- залишення апеляційної скарги без задоволення, а судово го рішення - без змін;
- зміни ухвали суду першої інстанції;
3) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;
- скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;
- визнання судового рішення нечинним і закриття прова дження у справі;
- скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
- Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеля ційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апе ляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні ви моги.
- З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції по становляє ухвали.
- Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які бе руть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160, 167 цього Кодексу.
402
1. Коментована стаття тісно пов'язана зі ст.ст. 198 199 КАС України і визначає, в яких процесуальних документах адміні стративного суду апеляційної інстанції втілюються його повно важення. Адміністративний суд апеляційної інстанції приймає судові рішення двох видів: ухвали та постанови.
У відповідності зі ст. 159 КАС України рішення апеляційного суду повинні бути законними та обґрунтованими.
Частина 1 коментованої статті передбачає випадки, коли апеляційний суд приймає судові рішення у формі ухвали.
По-перше, апеляційний суд приймає ухвалу в разі, коли він згідно зі ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін (див. коментар до ст. 200 КАС України).
По-друге, коли апеляційний суд змінює ухвалу суду першої інстанції (ст. 201 КАС України). Треба акцентувати увагу на тому, що мова йде саме про судове рішення суду першої інстанції у формі ухвали.
По-третє, апеляційний суд приймає ухвалу при скасуванні судового рішення суду першої інстанції і постановленні нової ухвали. При цьому йдеться про скасування рішення суду першої інстанції, як у формі ухвали, так і в формі постанови, наприклад, апеляційний суд може скасувати постанову суду першої інстанції і постановити ухвалу про зупинення провадження у справі (ст. 156 КАС України).
По-четверте, на підставі ч. 1 ст. 203 КАС України, апеляційний суд може скасувати, як ухвалу, так і постанову суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
По-п'яте, згідно з ч. 2 ст. 203 КАС України, апеляційний суд може визнати судове рішення нечинним і закрити провадження у справі.
По-шосте, апеляційний суд приймає ухвалу також при скасуванні ухвали суду першої інстанції і направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції (ст. 204 КАС України).
2. Частиною 2 статті 205 КАС України визначається, що суд апеляційної інстанції приймає постанову в двох випадках: 1) при зміні постанови суду першої інстанції (ст 201 КАС України); 2) при прийнятті нової постанови по суті позовних вимог (ст. 202 КАС України).
3. Частиною 3 коментованої статті встановлено загальне пра-Іло, відповідно до якого суд апеляційної інстанції постанов-403
ляє ухвали з усіх процесуальних питань, яке є цілком співзвучним з положеннями ч. 2 ст. 158 КАС України.
4. Законодавець встановив, що судові рішення апеляційного суду ухвалюються в порядку, передбаченому ст. 160 КАС України, а проголошуються, видаються або направляються особам, які беруть участь у справі у відповідності до ст. 167 КАС України (див. коментар до ст.ст. 160 та 167 КАС України).
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Обставини, пов`язані із тривалістю пошуку адвокатів - є суб'єктивними і НЕ свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду (ВП ВС у справі №990/477/25 від 08.04.2026 р.)
До позовної заяви було долучено заяву про поновлення пропущеного строку, яка обґрунтована тим, що в межах встановленого строку звернення до суду позивач вже реалізовувала своє право на оскарження цього Указу однак суд своєю ухвалою залишив позов без розгляду - що було підтримано в апеляції. Зазначене стало підставою для розірвання договору про надання правової допомоги, укладеного з попереднім представником, і укладення низки договорів з іншими адвокатами, які не були виконані через мобілізацію останніх. Лише за місяць до подання позивач уклала договір з діючим наразі представником - адвокатом, яка невідкладно приступила до виконання взятих на себе зобов`язань за договором, у тому числі шляхом подання цієї позовної заяви. Позивач просила врахувати, що вперше позовну заяву було подано в межах встановленого законом строку звернення до суду, а в подальшому без зволікань вживала заходів щодо повторного оскарження, більшість з яких виявились безрезультатними через надзвичайні і невідворотні обставини - мобілізацію адвокатів. Також представник позивача звертала увагу, що позивач не є громадянкою України, не володіє українською мовою і не може самостійно реалізовувати свої процесуальні права, що свідчить не про просто право, а про необхідність отримання правової допомоги для належного розгляду справи. Водночас реалізація такого права є значно ускладненою через постійне проживання позивача в Республіці Кіпр, що ставало підставою для неодноразових відмов інших адвокатів у наданні правової допомоги. Загалом представник позивача наголошувала, що позивач систематично вчиняла дії, направлені на отримання правової допомоги, без якої реалізація права на звернення до суду з повторним позовом була неможливою. Однак судом першої інстанції - в даному випадку це був КАС ВС - причини пропуску строку, зазначені представником позивача, визнано неповажними. Позов повернуто заявнику. Зокрема, суд звернув увагу, що позивачка зверталася до адвокатів за правовою допомогою через значні проміжки часу між укладенням кожного наступного договору. Читати повністюДо суду звернулась громадянка Республіки Кіпр з позовом до Президента Українипро скасування наказу щодо введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відносно неї строком на 50 років.