1. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
2. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
{Статтю 190 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3201-IV від 15.12.2005 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Суд визнав майнові права забудовника на гаражі спільним сумісним майном подружжя та здійснив виділ частки іншому з подружжя, а щодо частини, яка залишилась поділив між спадкоємцями (Деснянський районний суд м. Києва справа № 754/6578/17 від 27.11.2019 р.)
Не дивлячись на те, що рішення постановлено ще у 2019, воно буде цікавим з огляду на визнання судом предметом спільної сумісної власності, як і предметом спадкового майна - майнових прав забудовника на гаражні бокси, які не були введені в експлуатацію. Більш того, суд здійснив виділ із спільного майна подружжя майнового права забудовника на 5/10 часток у кожному з гаражних боксів, а іншу частину поділив як спадкове майно, визнавши за спадкоємцями (позивачами) майнове право забудовника по 1/10 частки у кожному з гаражних боксів.
За життя особа уклала чотири однотипних договори забудови із колективним підприємством на гаражні бокси. У відповідності до умов вказаних договорів - особа, як забудовник, за спільні кошти подружжя профінансував в повному обсязі відповідні роботи з будівництва гаражів. В кожному з договорів забудови було закріплено, що забудовнику належить частка спільної власності 1 (однієї) ідеальної частки, яка в натурі є усім внутрішнім об'ємом гаражного боксу. Також було закріплено, що умови договору поширюються у повному обсязі на спадкоємців забудовника.
Після побудови та введення в експлуатацію гаражних боксів договори передбачали набуття забудовником права власності на них. В період з грудня 2014 року по березень 2015 року зазначені гаражні бокси були фактично добудовані, але за певних обставин, зокрема, хвороби та згодом смерті забудовника в експлуатацію введені не були.
Після смерті забудовника, дружина та її малолітній син (від імені якого діяла мати) звернулись до нотаріуса з метою отримати свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - забудовника. Проте нотаріус їм відмовила у зв’язку із відсутністю відповідних правовстановлюючих документів. Читати повністю