Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині

1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 1241 щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов’язкову частку у спадщині див. в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/2014 від 11.02.2014}

2. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

3. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

{Стаття 1241 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2146-IV від 03.11.2004}

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Непрацездатність спадкоємця для отримання обов’язкової частки у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України повинна бути доведена в момент відкриття спадщини (ВССУ від 226 квітня 2016р. у справі № 204/8193/2014-ц)

У матері було два спадкоємці, один з яких інвалід з дитинства. Після смерті матері залишився заповіт, відповідно до умов якого все майно – ½ квартири та дві земельні ділянки були заповідані дорослій працездатній особі. Отримавши щодо спадщини відмову у нотаріуса інвалід за допомогою опікуна звернувся до суду із позовом про визнання права власності на частину майна померлої матері на підставі статті 1241 ЦК України – «право на обов’язкову частку у спадщини».

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції задовільнив позов, суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції і залишив відмовне рішення суду першої інстанції у силі.

Начебто зовсім негуманне рішення суду незважаючи на волю спадкодавця висловлену у заповіті та зважаючи на передбачену законом обов’язкову частку у спадщині для непрацездатних спадкоємців.

Проте, як зазначив ВССУ у таких спорах інвалід ще необов’язково є непрацездатною особою, а факт непрацездатності особи повинен бути встановлений, а за необхідності – доведений під час відкриття спадщини. Це обов’язкова умова для правильного вирішення спору.

У даній справі містяться документи, які підтверджують встановлення для позивача другої групи інвалідності, але такої, що дозволяє йому займатись надомними видами роботи. Більш того позивач повинен періодично оглядатись для підтвердження його інвалідності або її зняття. Тому для захисту права на обов’язкову часту у спадщині спадкоємцю необхідні чіткі документи, які підтверджують його повну та безповоротну непрацездатність.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0