Закон надає право спадкоємцям за законом за власним бажанням та взаємною згодою змінювати існуючий порядок черговості спадкування. Так, після відкриття спадщини, спадкоємці можуть змінити черговість спадкування шляхом складання договору, відповідно до якого одночасно з їх чергою буде спадкувати спадкоємець іншої черги, що не закликається до спадкування. Такий договір має бути нотаріально посвідченим та не може порушувати прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, що має право на обов´язкову частку. До них належать неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, а також один з подружжя, що пережив іншого, і є непрацездатним, та непрацездатні батьки. Іншими словами, не можна без згоди всіх спадкоємців, що закликаються до спадкування, розподіляти спадкове майно, чи, наприклад, віддавати частку відсутнього спадкоємця іншому спадкоємцю із іншої черги.
Крім добровільної зміни черговості спадкування, воно може також здійснюватися за рішенням суду. За позовом особи, що є спадкоємцем за законом наступної черги, суд може визнати за нею право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, якщо буде встановлено, що протягом тривалого часу вона опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Безпорадний стан спадкодавця повинен підтверджуватися медичними документами, а не лише показаннями свідків, якщо існує спір за спадок між спадкоємцями (ВС/КЦС у справі № 200/21452/15-ц від 17 жовтня 2018 р.)
Как сказали бы раньше: «В блуде жил – значит заслужил. А отношения нужно узаканивать».
Можливо сьогодні і не обов’язкового оформлювати шлюбні відносини юридично, проте майнові відносини, зокрема відносини спадкування оформлювати все ж таки слід. І це рішення Верховного Суду тому приклад.
Спадкодавець проживав із жінкою (позивачка) тривалий час без оформлення шлюбних стосунків. Відповідно до статті 1264 ЦК України «особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини» відносяться до четвертої черги спадкоємців за законом. Таку жінку називають співмешканкою або навіть цивільною дружиною, проте так чи інакше в даному випадку закон відносить жінку до четвертої черги.
У спадкодавця була дочка, яка проживала за кордоном, є спадкоємцем першої черги та не збиралася ділитися спадщиною.
Позивачка звернулася до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями першої черги спадкування. Зокрема позов обґрунтовувався частиною другою, ст. 1259 ЦК України–«зміна черговості одержання права на спадкування». А саме: «фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.» Іншими словами позивачка хотіла поділити спадок навпіл із дочкою спадкодавця.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції задовольнив позов, проте суд касаційної інстанції скасував частково ці акти та відмовив у задоволенні позову в частині вимоги про визнання за жінкою права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.
ВС вдався до тлумачення поняття «безпорадний стан», яке міститься у ст. 1259 ЦК України. Тобто такий стан особи, у якому ця особа не може самостійно забезпечити свої життєві потреби, потребує стороннього догляду, допомоги, піклування.
ВС підкреслив, що у випадку існування спору за спадок, безпорадний стан спадкодавця повинен довести позивач заявляючи вимогу про зміну черговості одержання права на спадок. При цьому лише одних пояснень позивача та показань свідків недостатньо для доведення безпорадного стану спадкодавця. Повинні бути певні медичні документи, яких у матеріалах справа не було. І це має бути підставою для відмови.