1. Порушенням зобов´язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов´язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 ЦК, зобов´язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов´язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов´язання. Так, наприклад, постачальник вважається таким, що порушив зобов´язання як тоді, коли він взагалі не поставив передбачений договором товар, так і тоді, коли він хоча і поставив товар, але нижчої, ніж обумовлено договором, якості, або з простроченням, або не в обумовлене договором місце тощо.
Оскільки учасники зобов´язання є завжди чітко визначеними (див. ст. 510 ЦК і коментар до неї), його порушником у більшості випадків є одна з його сторін. Третя особа (тобто особа, що не є учасником зобов´язання) може бути його порушником лише у випадку, коли на неї покладено виконання зобов´язання в цілому або в частині (див. ст. 618 ЦК і коментар до неї).
page
youtube
