Дизайн у русі: ЄС уже реєструє відео й 3D, а українське право — лише картинки

28 липня 2026 року EUIPO опублікувало перші реєстрації дизайнів ЄС, показаних не малюнками, а відео і тривимірною моделлю. В Україні такий самий дизайн довелося б розкласти на окремі кадри чи ракурси. Пропоную розібратися, що з цього випливає для обсягу охорони, пріоритету і захисту від 3D-друку.

Що змінилося в ЄС

Реформу дизайнів запровадив Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/2822. Він вніс зміни до Регламенту Ради (ЄС) № 6/2002, який тепер регулює дизайни Європейського Союзу. Нові правила застосовуються з 1 травня 2025 року, а частина з них, зокрема нові формати зображень, — з 1 липня 2026 року. Відтоді заявник показує дизайн одним із трьох способів: статичними видами (до десяти), 3D-моделлю у форматі OBJ або STL чи відео у форматі MP4. Для одного дизайну обирають лише один спосіб, поєднувати їх не можна.

Першою відеореєстрацією став № 015146694-0001: анімований графічний інтерфейс мобільної гри німецької Lessmore GmbH. Першою 3D-реєстрацією — № 015146767-0001, лоток для гральних кубиків із тримачем для телефона бельгійської Arranged BV. За першу половину липня EUIPO отримало 4 386 дизайнів: 37 з них подано відео, 20 — 3D-моделлю. Поки що це трохи більше ніж 1%.

Ще з 1 травня 2025 року оновлений Регламент прямо називає графічні інтерфейси серед виробів, які можуть отримати охорону. Власник дизайну також може заборонити створювати, завантажувати, копіювати й поширювати носії чи програми, що записують дизайн, якщо мета — дати змогу виготовити виріб (п. d ч. 2 ст. 19 Регламенту № 6/2002 у редакції Регламенту 2024/2822).

Як це влаштовано в Україні

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» (далі — Закон; чинна редакція від 26.02.2026) після змін, внесених Законом № 815-IX від 21.07.2020, уже досить близький до європейської моделі. У ньому є незареєстрований промисловий зразок, критерій загального враження на поінформованого користувача, ступінь свободи автора. Але в питанні форми зразка Закон послідовно статичний. Обсяг правової охорони визначається зображенням, внесеним до Реєстру (п. 7 ст. 5), це зображення наводиться у свідоцтві (п. 5 ст. 5), а заявка має містити «комплект зображень виробу» (п. 4 ст. 11).

Що вважати зображенням, визначають Правила складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка, затверджені наказом Міністерства економіки України від 07.03.2024 № 6237 (далі — Правила). Зображення — це «графічне (у тому числі засобами електронної графіки) або фотографічне… відтворення» виробу (п. 1 глави 4 розділу III). Для виробу, що трансформується, потрібне окреме зображення в трансформованому вигляді (п. 2 тієї самої глави). Про відео чи тривимірну модель як форму зображення Правила не згадують.

Цікаво, що інтерфейс користувача вебсайту, застосунку чи комп'ютерної програми прямо названо саме в Правилах, серед прикладів зовнішнього вигляду виробу (п. 2 глави 1 розділу II). У визначенні «виробу» в статті 1 Закону графічних інтерфейсів немає: є «графічні символи» і виняток для комп'ютерних програм. У ЄС графічні інтерфейси названо безпосередньо в Регламенті.

Три питання для дискусії

1. Що охороняє анімований інтерфейс, поданий кадрами?

Український заявник, який хоче захистити анімацію, мусить обрати ключові кадри. Обсяг охорони визначається зображенням, тож постає питання: чи охоплює реєстрація сам перехід між кадрами, тобто рух, чи лише кожен кадр окремо? Закон прямої відповіді не дає. У ЄС це питання тепер вирішується просто: рух показано у відео, і він входить до зображення.

2. Чи є порушенням поширення файлу для 3D-друку?

За абзацом третім п. 2 ст. 20 Закону використанням зареєстрованого промислового зразка є виготовлення виробу, його застосування, пропонування для продажу, зокрема через інтернет, продаж, імпорт, експорт та зберігання в цих цілях. Усе це дії з виробом. Файл, за яким виріб можна надрукувати, Закон прямо не згадує. Хтось продає 3D-модель, що відтворює зареєстрований дизайн декоративного світильника, а друкують її вже покупці. Чи можна вважати продаж файлу порушенням прав на промисловий зразок, чи доведеться шукати інші підстави? Європейський законодавець відповів на це окремою нормою. У чинній редакції українського Закону такої норми немає.

3. Як бути з пріоритетом?

EUIPO прямо попереджає: якщо дизайн ЄС — перша заявка, країни поза Євросоюзом можуть не визнати анімоване чи динамічне зображення підставою для пріоритету. За п. 5 ст. 13 Закону пріоритет поширюється лише на ті ознаки промислового зразка, які зазначені в попередній заявці. Як УКРНОІВІ оцінюватиме відеозаявку ЄС, на яку послався український заявник, покаже практика. Гаазька система, за технічними вимогами ВОІВ, приймає лише зображення JPEG або TIFF, тож відео чи 3D-модель через неї не подати.

Поки практики немає, клієнтам, які планують охорону і в ЄС, і поза ним, я б радив не ризикувати: мати той самий дизайн і в статичних видах, окремою заявкою.

Що з цим робити

Держави — члени ЄС мають транспонувати супровідну Директиву (ЄС) 2024/2823 про правову охорону дизайнів до 9 грудня 2027 року, тож їхні національні закони теж оновлюватимуться. Україна не зобов'язана робити це в той самий строк. Але для держави-кандидата право інтелектуальної власності — окремий розділ переговорів, тож питання наближення рано чи пізно постане.

Дискусійне питання — на якому рівні його вирішувати. Правила вже допускають електронну графіку й електронну заявку, і дозволити в них файл відео чи 3D-моделі здається найпростішим кроком. Але Закон говорить про «комплект зображень» і зображення у свідоцтві. Чи охоплює поняття «зображення» відеофайл, неочевидно, тож надійніше вирішувати це на рівні Закону. Питання цифрових файлів для виготовлення виробу — однозначно рівень Закону, ст. 20.

А поки українським компаніям, чий продукт — рух чи об'єм (геймдев, IT, виробники меблів і техніки), варто подавати заявку в ЄС напряму до EUIPO у новому форматі, а якщо планується охорона поза ЄС — додатково статичними видами. В Україні ж особливо уважно добирати кадри й ракурси, бо саме вони визначатимуть межі охорони.

Автор статті: Патентний повірений Тарасюк Володимир