1. Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Одним із видів припинення зобов´язання є його розірвання з боку однієї із сторін, яке проявляється в активній формі із конкретно визначеною метою. Використовує інститут розірвання зобов´язання і договір про надання послуг. За загальним правилом розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.651 ЦК). Це свідчить про заборону односторонньої відмови від договору за винятками, які можуть бути встановлені договором або законом.
Прикладом можливості односторонньої відмови від договору й є договір про надання послуг. Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку і на підставах, установлених ЦК України, іншим законом або за домовленістю сторін. Тобто одностороння відмова від договору може відбуватися у трьох випадках: на підставах установлених ЦК України; на підставах, установлених іншими законами; за домовленістю сторін.
Стаття 615 ЦК передбачає правила односторонньої відмови від зобов´язання: 1) У разі порушення зобов´язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов´язання, якщо це встановлено договором або законом; 2) одностороння відмова від зобов´язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов´язання; 3) внаслідок односторонньої відмови від зобов´язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов´язання або воно припиняється. Проте, на нашу думку, дана норма ЦК України не поширюється на відносини, врегульовані ст.907 ЦК України, оскільки вона стосується односторонньої відмови від договору, яка не пов´язана із порушенням умов договору з боку іншої сторони.
Хоча в статті не йдеться про час, протягом якого сторони можуть відмовитися від виконання договору, уявляється, що відмова є можливою як до початку надання послуги (наприклад, відмова від столика в ресторані, міжнародної телефонної розмови і т.д.), так і будь-який час її надання (наприклад, виїзд з номера готелю достроково). Інститут односторонньої відмови від виконання договору про надання послуг є його важливою рисою і відображає сутність відносин, які опосередковуються цим правочином, даючи можливість замовнику його розірвати у разі потреби. Єдиною умовою односторонньої відмови від договору про надання послуг є обов´язок замовника відшкодувати виконавцеві понесені ним фактичні витрати. При цьому необхідно враховувати, що при відмові замовника від виконання договору до початку надання послуги, він зобов´язаний відшкодувати виконавцеві його фактичні витрати, понесені в цілях виконання договору до початку відмови. У випадку відмови від виконання договору в процесі надання послуги, замовник відшкодовує виконавцю його фактичні витрати, які він поніс до цього моменту в цілях виконання тієї частини договору, від якої замовник відмовився.
Виходячи зі змісту коментованої статті, правом односторонньої відмови від договору про надання послуг наділений не лише замовник, а й виконавець. Проте в цій ситуації є свої особливості: по-перше, відмова виконавця від виконання договору про надання послуг допускається за умови повного відшкодування замовнику завданих збитків; по-друге, дане положення не застосовується то «публічних договорів», в яких виконавець як суб´єкт підприємницької діяльності не вправі відмовити жодному замовнику від укладення з ним договору, відповідно до цього, виконавець наділений обов´язком належного виконання взятого на себе зобов´язання (ст.633 ЦК України). Прикладом є послуги, які надаються готелями, медичними закладами тощо). Саме в цьому випадку єдиним шляхом односторонньої відмови від договору є застосування положення ст.615 ЦК України, відповідно до якої виконавець вправі відмовитися від виконання договору про надання послуг за умови порушення договору замовником. Наприклад, після надання послуги із підготовки хворого зубу до видалення приватною клінікою (виконавцем) пацієнт (замовник) відмовився оплатити анестезію. У свою чергу, виконавець вправі не продовжувати надання послуги із видалення хворого зуба і звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. Отже, сторони можуть шляхом досягнення взаємної згоди передбачити порядок розірвання договору і його наслідки. У разі недосягнення домовленості справа вирішується судом відповідно до правил підвідомчості і підсудності. Також сторони наділені правом передати спір на розгляд третейському суду. Крім цього, законодавство вказує на той факт, що порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг можуть передбачатися законом.