При праві спільної сумісної власності розмір частки кожного зі співвласників не визначений. Разом з тим, кожний зі співвласників має право на виділ частки з майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, у натурі. При виділі частки одного зі співвласників необхідно попередньо визначити розмір частки в праві спільної сумісної власності, що належить цьому співвласникові. Вважається, що частки кожного зі співвласників рівні, якщо інакше не встановлено договором між ними, законом або рішенням суду. Після визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності, яка належить співвласникові, який вимагає виділу частки, виділ частки відбувається в тім же порядку, що і при виділі частки при праві спільної часткової власності (див. коментар до ст. 364 ЦК).
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Законодавцем виключено можливість застосування конструкції виділу частки чи поділу спільного сумісного майна до спільного майна багатоквартирного будинку. (ВС КЦС №712/6765/23 від 10.06.2026 р.)
Перші дві інстанції їм відмовили у задоволенні позову. Суд першої інстанції виходив з того, що і позивачі, і відповідачі, які є власниками квартир у будинку, є співвласниками багатоквартирного будинку. Позивачі, зокрема, просять виділити їм в натурі, як окрему одиницю, окремий об`єкт нерухомості приміщення квартири № 4 зі зміною правового режиму житлового будинку квартирного типу на індивідуальний житловий будинок, частку спільного майна, яка становить 27/100 частки з припиненням ідеальних часток, з присвоєнням окремої поштової адреси. Натомість квартира № 4 як одиниця, як окремий об`єкт нерухомості, і так належить позивачам на праві власності. Ані позивачі, ані відповідачі не є співвласниками спільної часткової власності спірного будинку, останнім на праві спільної сумісної власності належить лише спільне майно багатоквартирного будинку (несучі конструкції будинку, приміщення загального користування тощо), які не підлягають поділу та виділу згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Апеляційний суд наголосив на листі Міністерства розвитку громад та територій України від 04 жовтня 2022 року № 7/9.3.2/10375-22, в якому надано роз`яснення щодо застосування процедури реконструкції малоповерхового будинку із створенням (поділом) на індивідуальні житлові (садибні) будинки. У даних роз`ясненнях зазначено, що реконструкція є єдиною процедурою, яка забезпечує права всіх власників (співвласників) квартир у малоповерховому будинку і зміна правового режиму будинку можлива, коли всі квартири міняють свій правовий режим, а в разі зміни правового режиму однієї квартири, через яку йдуть комунікації для забезпечення будинку, буде створюватися залежність інших квартир щодо постачання та доступу до комунікацій, що створює передумови для порушення прав інших власників квартир у будинку. Читати повністюУ будинку квартирного типу було чотири квартири. Власники четвертої квартири намагались виділити із загальної частки будинку окреме приміщення, яке називали квартирою, як індивідуально визначене майно, водночас ця квартира визнавалась спільним сумісним майном багатоквартирного будинку, тому ними було прийнято рішення подати позов до інших співвласників (власників перших тьох та п’ятої квартир), про виділ в натурі приміщення цієї квартири - зі зміною правового режиму житлового будинку квартирного типу на індивідуальний житловий будинок. Звісно далі йшла вимога визнати за ними право власності на цю квартиру та припинити спільну часткову власність всіх співвласників.
Аналізуйте судовий акт: При виділі у власність позивачу частини спірного житла суд повинен зазначити у судовому рішенні, також, яка частка залишається відповідачу. (ВС КЦС, справа № 559/1923/17 від 08.03.2023 р.)
Суд першої інстанції (із яким погодився суд апеляційної інстанції) вказаний позов задовольнив, обравши один із варіантів поділу. Вказавши що саме виділяється позивачці, суди не вказали частини будинку, які залишаються відповідачці. ВС КЦС, що цілком логічно, виправив у своїй постанові цей недолік, зазначивши наступне: Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч.1 ст. 368 ЦК України). У відповідності до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки. Читати повністюПісля смерті батька ⅔ спільного будинку залишилось доньці, а ⅓ - сину. Коли син помер, ⅓ будинку стала користуватись його дружина і дитина. Сестра, як власниця ⅔ будинку неодноразово пропонувала їй вирішити питання стосовно виділу майна, пропонувала разом продати та розділити гроші за будинковолодіння, однак вирішити питання шляхом домовленостей не вдавалося. При цьому, дружина брата чинила перешкоди у доступі її до житла. За таких обставин сестра подала позов де просила суд ухвалити рішення про виділ їй в натурі 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями. В процесі клопотала про експертизу, яка запропонувала декілька варіантів поділу.