Оскільки передача майна в управління у більшості випадків пов´язана з тим, що це управління потребує спеціальних навичок, тобто передачу його в руки професіонала, тому це тягне за собою особистий характер управління, пов´язаний з особою управителя. Але Цивільним кодексом передбачено випадки виключення з цієї вимоги (ст. 1041 ЦК).
Стаття, що коментується, передбачає необхідність повідомлення управителем третіх осіб про те, що він є управителем, а не власником, а також робити вказівку про це в письмових договорах. У протилежному випадку управитель зобов´язується перед третіми особами особисто. Тобто ця вимога необхідна для того, щоб провести розмежування дій, вчинених управителем в інтересах установника (вигодонабувача) управління від дій, вчинених управителем у власних інтересах.