1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
2. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
3. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
4. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Порушення принципу «юридичної визначеності» - це коли відповідачу безпідставного поновлено пропущений процесуальний строк. (ВП ВС, справа № 643/5369/16 від 22.06.2023 р.)
6 червня 2016 року, районний суд задовольнив позов пенсіонерки до управління пенсійного фонду (УПФ) - зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії. Згідно з вимогами ч.2 ст. 186 старого КАС у редакції, чинній на час прийняття постанови, було встановлено строк 10 днів на її оскарження з дня отримання копії постанови.
Водночас, УПФ подало апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції лише 28 червня 2016 року. Ухвалою від 14 липня 2016 року апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання УПФ про звільнення від сплати судового збору, а саму апеляційну скаргу залишив без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом 10 днів. УПФ суд збір не сплатило, тому скаргу було повернуто ухвалою від 13 вересня 2016 року.
Аж в січні 2017 року (тобто після більше ніж 6 місяців) УПФ удруге подало апеляційну скаргу на те ж рішення від 6 червня 2016 року, заявивши про поновлення строку - і апеляційний адміністративний суд - поновив цей строк. Обґрунтування поновлення процесуального строку було «геніальним» - мовляв УПФ вже подавав апеляційну скаргу, але суд залишив її без руху, а потім повернув у зв`язку з несплатою судового збору. Разом із тим, саме апеляційний суд відмовив пенсіонерці у позові.
У силу вимог статті 183-2 старого КАС у редакції, чинній на час прийняття апеляційним судом постанови, вона не підлягала касаційному оскарженню. Тому пенсіонерка звернулася до ЄСПЛ із заявою де скаржилася за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), оскільки відкриття апеляційного провадження та скасування рішення, ухваленого на її користь, порушило принцип юридичної визначеності. У 2022 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України», що як і в інших справах - «Пономарьов проти України», «Устименко проти України» українські суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження. Отже, за висновком ЄСПЛ, було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції щодо всіх заявників, у тому числі й щодо пенсіонерки у цій справі. Читати повністю