2. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв´язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
Правочин, укладений унаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою його стороною, є оспорюваним. Особа, яку представляють, отримує право на позов про визнання правочину недійсним, оскільки дії тут вчиняються не в її інтересах, що суперечить самій сутності представництва (див. коментар до ст. 237 ЦК).
Умовами застосування коментованої статті є: 1) укладення правочину через представника; 2) існування відносин добровільного представництва (це випливає з ч. 2 ст. 232, де йдеться про «довірителя», тобто суб´єкта добровільного представництва); 3) наявність зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною правочину. При цьому не має значення, чи переслідували учасники змови або одна з них корисливу мету, чи ні; 4) представник однієї сторони і друга сторона правочину діяли на свою користь, а отже, на шкоду довірителю.
Основним наслідком такого правочину є двостороння реституція (див. коментар до ст. 216 ЦК).
Додатковими наслідками є те, що довіритель має право вимагати від свого представника і другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих йому у зв´язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними (див. коментар до ст.ст. 22 23 ЦК).
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Невиконання договору, у тому числі, обов’язків представника перед довірителем (зокрема, непередача грошей у зв`язку з дорученням) - не є підставою для визнання договору укладеним із “злочинною домовленістю”. (ВС КЦС №694/1099/22 від 05.08.2025 р.)
У 2019 році він перевірив, що станом на 29 січня - його земельна ділянка ще перебувала у його власності згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. У подальшому, дізнавшись про те, що відповідачі продають СТОВ «Аграрник» та передають земельні ділянки у власність третіх осіб, 31 травня 2019 року він відкликав довіреність. Проте у 2020 році з Єдиного реєстру речових прав йому стало відомо, що у його власності перебуває інша земельна ділянка площею 0,002 га (2 кв. м). Дата реєстрації - 12 грудня 2018 року. Підставою виникнення права власності є договір міни земельними ділянками від 26 грудня 2018 року. Цей договір міни - як він вказував - був оформлений і внесений до реєстру «заднім числом». На його думку, відповідачі, вступивши в злочинний зговір, вводять в оману людей похилого віку та хворих людей, які перебувають в складних життєвих обставинах, скуповуючи за безцінь паї і оформлюючи на себе заповіти. З умов договору міни земельних ділянок вбачалося, що обмін земельних ділянок здійснюється з грошовою доплатою йому в розмірі 32 210,00 грн, однак така виплата не була здійснена. Отже - чоловік вважав, що підписант договору міни - його повірений діяв не в інтересах свого довірителя, а у своїх власних інтересах. При цьому жодний повірений не повідомив його про укладення договору та не надав його примірник. Умови оспорюваного договору міни йому стали відомі лише після витребування судом нотаріальної справи, що є підставою для визнання поважними причинами пропущення строку позовної давності. Читати повністюЧоловік (колишній власник землі) позивався до двох своїх повірених та до іншої сторони договору міни (до нового власника спірної землі) про визнання недійсним договору міни. Позивач пояснив - що йому у 2001 році було передано у власність земельну ділянку площею 1,6305 га. У 2013 року через складні сімейні обставини та погіршення стану здоров`я, він видав на ім`я двох осіб - відповідачів - довіреність для, як він вважав, оформлення виплати за пай в грошовій формі.