Що таке СЗЧ? Яке покарання? Яка стаття?

• Що таке СЗЧ?
• Коли настає СЗЧ у воєнний час
• Яке покарання за СЗЧ
• Строки (давності) притягнення до відповідальності за СЗЧ
• Чи є різниця у відповідальності між – СЗЧ мобілізований та контрактник
• Яка роль адвоката в процедурі СЗЧ
• СЗЧ в історії
• Часті запитання про СЗЧ (FAQ)

Що таке СЗЧ – коротко про головне

СЗЧ ➽ це самовільне залишення військової частини або місця служби без дозволу командира, а також неявка вчасно з лікарні, відпустки чи відрядження.

Стаття СЗЧ ➽ у воєнний час основною нормою є ст. 407 ККУ.

Скільки днів СЗЧ терміни) ➽ кримінальна відповідальність за СЗЧ у воєнний час зазвичай настає, якщо військового немає в підрозділі понад 3 доби.

Покарання ➽ базова санкція передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі.

Перше СЗЧ ➽ існує механізм звільнення від відповідальності за умови добровільного повернення та згоди командира.

Важливо ➽ чим раніше розпочата робота з адвокатом, тим більше шансів закрити справу до суду або скористатися правом на повернення.

Втома, страх, безвідповідальність, деморалізація – скільки завгодно може бути причин, через які воїни йдуть у СЗЧ, щоб у перспективі не служити надалі зовсім або ж повернутися, тільки пізніше. На всю війну – це сотні тисяч епізодів, а в центрі кожного з них – єдина унікальна доля людини, яка не справилася з обставинами і порушила закон. Хтось за таке справді вартий покарання, а хтось – прискіпливого розгляду справи, аж до реабілітації від такого статусу.

Користуйтеся консультацією: Рапорт на СЗЧ, пояснення, довідка-доповідь: роль документів у розслідуванні та подальшому захисті

Що таке СЗЧ?

Абревіатура розшифровується, як самовільне залишення військової частини. Тобто, боєць залишає межі розташування чи місце служби без відповідного командирського наказу чи дозволу.

Хоча на практиці межа між СЗЧ та дезертирством часто здається тонкою, водночас юридично це різні склади злочину. Дезертирство (ст. 408 ККУ) обов'язково передбачає мету назавжди ухилитися від служби. СЗЧ – це тимчасова відсутність (ст. 407 ККУ). Розуміння цієї різниці є ключовим для захисту в суді, оскільки дезертирство передбачає суворіше покарання.

Приклади з практики демонструють: обставини СЗЧ можуть бути найрізноманітніші, так само як і фінал цих історій.

Медійний прецедент: СЗЧ як публічний протест

Гучний випадок військовослужбовця Сергія Гнезділова, який публічно залишив частину задля привернення уваги до проблеми відсутності чітких термінів служби, став наочною ілюстрацією суворості закону. Попри п'ятирічний бойовий досвід, захист Авдіївки та Бахмута, а також значний суспільний резонанс, з юридичного погляду такий крок – це кримінальне правопорушення.

Цей прецедент чітко довів: будь-які благородні мотиви, цивільна позиція чи медійність не змінюють правову кваліфікацію дії. Закон оцінює винятково факт відсутності в підрозділі без дозволу командира, тому єдиним легальним шлях розв'язання такої ситуації залишається чинний правовий алгоритм.

Користуйтеся консультацією: Статус СЗЧ: що це означає і які наслідки це може мати

Приклад із практики: ризик перекваліфікації у дезертирство

На Харківщині двоє братів-військовослужбовців після масованого артобстрілу були впевнені у загибелі свого пораненого батька та поїхали додому на умовний похорон. Згодом надійшла звістка, що батько живий і перебуває у важкому стані в госпіталі Дніпра. Через перенесений емоційний шок та тривале лікування батька хлопці в частину так і не повернулися. У результаті їхні дії були перекваліфіковані зі статті 407 ККУ (СЗЧ) на статтю 408 ККУ (дезертирство). Ця ситуація демонструє, як сімейна трагічна ситуація через зволікання перетворюється на юридичну пастку із загрозою значно суворішого покарання.

Іншими словами, якими б благородними не були мотиви, за законом такий вчинок все одно підпадає під статтю за СЗЧ. Наразі єдиним легальним способом врегулювання цієї кризи є використання офіційного правового механізму, який забезпечує правове повернення після СЗЧ до військової частини.

Коли настає СЗЧ у воєнний час

Класичний термін – три доби. Як тільки військового немає в частині довше і при цьому він не виконує наказ командира, не перебуває на навчанні, у відрядженні, відпустці чи на лікуванні, його, швидше всього, подадуть в СЗЧ. Не варто думати про СЗЧ, що це тавро пристає лише в результаті спланованої протиправної дії. Прикрість здатна статись непомітно. Не поодинокими, наприклад, є випадки, коли оголошують в СЗЧ після лікування, ВЛК або переведення.

Яке покарання за СЗЧ

Відповідальність за СЗЧ прописана у двох кодексах України – адміністративному і кримінальному. У КУпАП – це стаття 172-11, останні зміни до якої вносилися у грудні 2022 року. Тут мова про штрафи з приміткою, що зазначені у статті покарання грошима не актуальні для СЗЧ у військовий стан.

У Кримінальному кодексі за самовільне залишення частини під час воєнного стану відповідає стаття 407, яка передбачає від 5 до 10 років ув'язнення. Проте завдяки змінам від серпня 2024 року (ст. 401 ККУ), військові, які вчинили СЗЧ вперше, отримали шанс уникнути відповідальності. Для цього потрібно добровільно виявити бажання повернутися до служби до завершення досудового розслідування – у такому разі кримінальне провадження може бути закрите за згодою командира.

Користуйтеся консультацією: История одного СЗЧ поневоле, без единой подписи и ВЛК

Супутні обмеження та наслідки

Коли подають в СЗЧ, окрім ризику тюремного терміну, військовослужбовець, який вчинив це правопорушення, стикається з низкою суворих правових та фінансових наслідків:

призупинення грошового забезпечення: усі види виплат, включаючи додаткові винагороди, повністю припиняються з дня самовільного залишення частини;

втрата статусу та пільг: період перебування в СЗЧ не зараховується до вислуги років, що позбавляє права на отримання чергових військових звань, суттєво впливає на майбутнє пенсійне забезпечення та цивільні пільги.

Тож нині невійськові кримінальні справи є «менш загрозливими», аніж військові. Внесення змін до статей 69 і 75 ККУ чітко визначило нижню межу покарання за СЗЧ у військовий час. Військовослужбовці, які самовільно залишили місце служби, судом караються суворо: закон установлює за таке правопорушення не менше 5 років реального позбавлення волі, без можливості отримання умовного строку (іспитового терміну). Меншого варіанта відповідальності за статтею 407 ККУ бути не може.

Водночас законодавчі зміни відповідно до Закону № 3902-IX дають можливість звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовцям, які вперше вчинили СЗЧ та добровільно виявили бажання повернутися до служби. Варто враховувати, що профільне законодавство є дуже динамічним, тому кожен випадок потребує індивідуальної перевірки актуальних норм саме на момент правового аналізу ситуації.

«На жаль, судова система діє таким чином, що фактично не приймаються до уваги підстави, які слугували і передували СЗЧ. Злочин вважається таким, що несе загрозу для держави. Тому ми на стадії досудового розслідування намагаємося зробити все можливе, щоб людина повернулася назад у частину, а не потрапила у в’язницю», — пояснює військовий адвокат об’єднання Актум Оксана Доготер.

Реальна судова практика доводить, що судді чітко дотримуються встановлених меж, а пом'якшення вироків чи призначення альтернативних покарань на стадії судового розгляду є винятком із правил.

Читайте статтю: Закриття кримінальних справ щодо військовослужбовців, які вчинили СЗЧ та дезертирство: судова практика (ч. 5 ст. 401 КК України)

Приклади із судової практики

Приклад 1. Військовослужбовець після чотирьох місяців служби самовільно залишив саперний взвод. Через деякий час він добровільно з’явився до правоохоронних органів. Суд врахував щире каяття як пом’якшувальну обставину і призначив мінімальну санкцію статті – 5 років позбавлення волі.

Приклад 2. Мобілізований військовослужбовець звернувся до командування з проханням надати відпустку для догляду за хворою матір'ю. Отримавши відмову, він самовільно залишив підрозділ на один тиждень. Попри те, що на утриманні чоловіка перебувала дружина з інвалідністю та літній батько, суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Приклад 3. Військовослужбовець був відсутній у частині всього три доби, одну годину та 15 хвилин. Справа пройшла всі судові інстанції, проте Верховний Суд залишив вирок першої інстанції чинним – 5 років позбавлення волі. Це підтверджує, що тривалість відсутності під час воєнного стану не звільняє від кримінальної відповідальності.

Проте існують випадки, коли суди зважають на значні бойові заслуги підсудного на фронті. Так, в одній зі справ Верховний Суд залишив у силі вирок у вигляді 3 років позбавлення волі для молодшого сержанта, який перебував у СЗЧ кілька місяців, а потім самостійно з'явився до ДБР. Пом'якшенням послугувало те, що засуджений був учасником АТО, мав державні нагороди, бойову травму та зразково службу до моменту здійснення правопорушення.

Читайте статтю: “Я занадто довго воюю, щоб мене саджати”. Чому військові йдуть у СЗЧ і що з цим робити

Штраф за СЗЧ

Сьогодні багато хто запитує, яке покарання за СЗЧ є найм’якшим, сподіваючись відбутися лише штрафом. Застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу за самовільне залишення частини можливе лише у випадках, які підпадають під дію Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 172-11 КУпАП). Така кваліфікація застосовується у мирний час або в особливий період, який не включає режим воєнного стану:

у мирний час: правопорушення тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб;

в особливий період, крім воєнного стану: розмір стягнення зростає – штраф становить від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або застосовується арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 10 до 15 діб.

Під час дії воєнного стану адміністративне покарання (винятково штраф) за СЗЧ є юридично неможливим через виключно кримінальну кваліфікацію діяння за статтею 407 ККУ. Проте кримінальне законодавство має альтернативні види покарань, які не пов'язані з реальним ув'язненням у тюрму, якщо підсудний доведе готовність виправити помилку та повернутися на службу.

Приклад альтернативного покарання замість ув'язнення

Щойно призваний офіцер на початку повномасштабного вторгнення залишив військову частину і перебував за місцем проживання у Чернігові. Через 10 місяців лейтенант добровільно з’явився до територіального представництва ДБР.

Попри те, що правопорушення було вчинене в умовах воєнного стану, суд врахував щире каяття, добровільне повернення та готовність продовжувати захист Батьківщини. Замість позбавлення волі (ув'язнення) йому було призначено покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців на строк два роки з відрахуванням 20% із грошового забезпечення на користь держави. Під час відбування цього покарання військовослужбовець не може бути підвищений у посаді чи званні, а цей період не зараховується до вислуги років. Офіцер повернувся на фронт, де наразі успішно виконує бойові завдання, а командування підрозділу позитивно оцінює його службу.

Таблиця. Стаття за СЗЧ та види покарання залежно від ситуації

Строки (давності) притягнення до відповідальності за СЗЧ

По ст. 172-11 КУпАП людині можна призначити адміністративне стягнення протягом двох місяців, а починається цей строк з моменту вчинення СЗЧ (ст. 38 КУпАП).

За вчинення кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, винний може бути притягнутим до відповідальності, тобто покараним, впродовж 10 років з моменту вчинення злочину (ст. ст. 12 49 ККУ). Водночас, дедалі частіше такі правопорушення визнають триваючими, що впливає на відлік часу. Адже згідно вимог ККУ, при триваючих правопорушеннях строки давності обліковуються з моменту, завершення правопорушення, тобто коли вас затримали або ви самостійно з’явилися до слідчого.

Чи є різниця у відповідальності між – СЗЧ мобілізований та контрактник

На даний час абсолютно не важливо здійснив СЗЧ мобілізований чи пішов у СЗЧ контрактник. Якщо раніше для останнього допустимими були 10 діб «прогулів» служби або лише три, якщо втікав повторно, а вже потім вважалося, що воїн самовільно подався за межі своєї військової частини і, як наслідок, наставала кримінальна відповідальність – то тепер для обох категорій військових немає різниці ні в термінах, ні у відповідальності за СЗЧ під час військового стану. Крайній термін відсутності військового по місцю служби – три доби, мінімальне покарання – п’ять років ув’язнення.

Яка роль адвоката в процедурі СЗЧ

Ключове завдання адвоката по СЗЧ – не лише захист у суді, а насамперед робота ще на стадії досудового розслідування, коли ситуацію часто можна суттєво змінити.

Адвокат у справах про СЗЧ допомагає:

налагодити комунікацію з військовою частиною – виступає посередником між бійцем та командиром, щоб отримати письмову згоду на повернення, без якої неможливе звільнення від відповідальності;

змінити правову кваліфікацію – допомагає перекваліфікувати «дезертирство» (ст. 408 ККУ) на м’якшу статтю – «СЗЧ» (ст. 407 ККУ), або довести відсутність складу злочину, наприклад, перебування на лікуванні;

реалізувати право на «перше повернення» – супроводжує процедуру звільнення від кримінальної відповідальності за законом №3902-IX, готує клопотання до слідчого та суду;

зафіксувати поважні причини відсутності – збирає докази (медичні довідки, результати ВЛК, документи про стан здоров’я рідних), що пояснюють причини залишення частини для пом’якшення вироку;

скасувати статус розшуку – забезпечує супровід у ДБР та військовій службі правопорядку (ВСП), щоб мінімізувати ризик раптового затримання та арешту;

поновити грошове забезпечення – після повернення до служби адвокат допомагає відновити всі виплати та статус військовослужбовця, що були призупинені через СЗЧ;

чим раніше починається правова робота, тим більше можливостей вплинути на розвиток справи ще до суду.

СЗЧ в історії

Втеча з війська чи прямо з поля бою – не новина. Таке було завжди, а інколи настільки масово, що це змінювало хід війни.

Французько-російська війна 1812 р. Якщо при своєму наступі французи мали значні втрати через дезертирство союзників, то дорогою назад, вже у самій Франції, масово почали залишати свою армію росіяни – у Європі прижилися чи не 400 тис. вояків.

Перша світова 1914-1918 р. Після революції у лютому 1917 року майже два мільйони, виснажених боями, голодом і відчуттям безперспективності росіян повтікали з фронту і це прискорило падіння імперії та початок комуністичної ери.

Друга світова 1939-1945. Далеко не всі хотіли помирати за радянський союз. Лише за перших півроку війни енкаведисти затримали 710 тис. дезертирів, взагалі ж за всі роки війни засудили за СЗЧ майже мільйон військових, 150 тисяч розстріляли.

Наш час – не виняток. Не кожен готовий бути захисником, не всі справляються з тими обставинами, в які їх заганяють війна і люди. І які відштовхують чи лякають втікачів більше, ніж те, що буде за СЗЧ.

Часті запитання про СЗЧ (FAQ)

Через скільки днів подають у СЗЧ?

Командування зобов’язане повідомити про відсутність військовослужбовця негайно, але зазвичай офіційні документи до ВСП та прокуратури подаються, якщо термін відсутності перевищує 3 доби. У бойовій обстановці доповідь про залишення позицій подається протягом перших годин.

Коли саме настає СЗЧ у воєнний час?

СЗЧ вважається вчиненим з моменту, коли військовий залишив частину або не з’явився вчасно з відпустки/лікарні/відрядження. Юридично склад злочину в умовах воєнного стану фіксується за будь-який термін відсутності, проте кримінальна відповідальність зазвичай ініціюється при відсутності понад 3 доби.

Який строк давності за СЗЧ?

Оскільки СЗЧ під час воєнного стану є тяжким злочином (ст. 407 ч. 5 ККУ), строк давності становить 10 років. Однак СЗЧ — це триваюче правопорушення у такому разі строк давності починає відраховуватися не з дня втечі, а з дня затримання або добровільної з’яви зі зізнанням..

Чи можливий штраф за СЗЧ у воєнний час?

Штраф можливий лише у випадку адміністративного правопорушення (ст. 172-11 КУпАП), якщо відсутність була нетривалою і не призвела до тяжких наслідків. Якщо справу кваліфікують за Кримінальним кодексом, штраф як основне покарання не передбачений – тільки позбавлення волі.

Чи є різниця між СЗЧ для мобілізованого і контрактника?

Для кваліфікації злочину за ч. 5 ст. 407 ККУ різниці немає. Перед законом обидві категорії мають рівні обов’язки. Різниця може виникати лише в нюансах проходження служби.

Що буде, якщо військовий повернувся сам?

За умови першого СЗЧ та добровільного повернення, військовий може бути звільнений від кримінальної відповідальності. Для цього необхідна згода командира на продовження служби. В інших випадках добровільна з’ява є пом’якшувальною обставиною в суді.

Чи завжди за СЗЧ дають 5 років?

Санкція статті передбачає від 5 до 10 років. За статтею 69 ККУ, у справах про СЗЧ вчинених під час воєнного стану, суди не мають права призначати покарання нижче за встановлений мінімум (5 років). Тобто механізм пом'якшення нижче межі, який працює для невійськових злочинів, тут заблокований. Це робить стратегію добровільного повернення або перекваліфікації справи через адвоката єдиним реальним шляхом уникнення в'язниці.

Коли варто звертатися до адвоката у справах по СЗЧ?

Найкращий час – до того, як вас подали в розшук або вручили підозру. Адвокат допоможе правильно оформити документи про поважні причини відсутності, наприклад, стан здоров'я та налагодити комунікацію з частиною для застосування.

Автор консультації: Дмитренко Вікторія

Юридична відповідність: Бондар Артем Васильович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№5367 від 30.01.2019

ДЖерело: Актум