;ЧД , ..
1. У частині 1 коментованої статті перелічені відомості, які повинна містити заява про забезпечення доказів, до яких віднесено: а) вказівка на докази, які необхідно забезпечити; б) обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; в) обстави-
194
ни, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим; г) вказівка на справу, для якої потрібні ці докази, або мету їх забезпечення. У заяві також необхідно зазначити, до якого суду та ким її адресовано, підпис особи тощо.
- Частинами 2 та 3 коментованої статті встановлено вибір суду, до якого подається заява про забезпечення доказів та вста новлені строки її розгляду. Заява подається до суду, який роз глядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів і роз глядається протягом п'яти днів після її надходження. Про дії щодо забезпечення доказів повинні повідомлятися особи, які беруть участь у справі, але їх неприбуття у судове засідання якщо вони були належним чином повідомлені про його час та місце, не перешкоджає розгляду заяви.
- Заява про забезпечення доказів може бути розглянута су дом невідкладно лише за участю заявника, без участі осіб, які беруть участь у справі, якщо на це існують ґрунтовні причини (загроза знищення, приховування доказів тощо), які вказують ся в заяві, а також і у випадку, якщо не можна встановити, до кого може бути згодом висунуто вимоги.
- Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення до казів визначаються порядок і спосіб її виконання. Ухвалу про забезпечення доказів може бути оскаржено. Оскарження ухва ли про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Ухвала про відмову в забез печенні доказів може бути оскаржена лише особою, яка зверну лася із заявою про забезпечення доказів.
- Забезпечення доказів здійснюється за загальними прави лами вчинення відповідних процесуальних дій (див. ст.ст. 77- 81 КАС України та коментар до них).
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Роздруківка веб-сторінки знайдена через систему пошуку GOOGLE, не може бути доказом який підтверджує факт здійснення господарської діяльності на об`єкті нежитлової нерухомості (ВС КАС №280/5073/24 від 11.02.2025 р.)
В обґрунтування позову вказував, що він, як власник 8/100 частини нерухомого майна, яке не експлуатується за призначенням та є законсервованим, має пільгу у вигляді звільнення від сплати зазначеного податку на підставі рішення Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 року «Про затвердження Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)». Згідно цього положення - пільга з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя, надається на наступні об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, серед іншого, об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у стадії реконструкції, капітального ремонту або законсервовані та не використовуються за призначенням Суд апеляційної інстанції, навпаки - відмовив в задоволенні позовних вимог, застосувавши до спірних правовідносин Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1183 від 28 жовтня 1997 року. Зважаючи на те, що господарську діяльність можуть проводити не тільки юридичні особа, а й фізичні особи, які зареєстровані в якості підприємців, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фізичні особи також можуть приймати рішення про консервацію основних засобів, а для цього необхідні інші докази консервації - аніж подав позивач. Читати повністюВласник нежитлової будівлі позивався проти податкового органу (відповідач у справі), щоб скасувати податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2023 рік у розмірі 7093,96 грн.