Частина 1 статті, що коментується, містить норму, що захищає права сумлінного орендаря. Перехід права власності (господарського відання, оперативного управління, довічного наслідуваного володіння) на здане в оренду майно до іншої особи не є підставою для зміни чи розірвання договору оренди. В усіх зазначених випадках первісний орендодавець за договором повинен бути замінений новим — набувачем речового права на дане майно.
При переході права власності на здане у найм майно від наймодавця до іншої особи в порядку правонаступництва ця особа стає наймодавцем з покладанням на неї всіх прав і обов´язків за договором найму.
Договір найму зберігає силу й у тому разі, якщо новий власник, до якого перейшло право власності, не знав про те, що воно здане у найм.
При переході права власності до особи без правонаступництва, крім волі наймодавця (наприклад, при конфіскації або реквізиції майна) договір найму підлягає припиненню.
Згідно із Законом України «Про оренду державного та комунального майна» реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди (п.4 ст. 10 закону).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про лізинг» об´єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця. У разі переходу права власності на об´єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Встановлення спільної часткової власності на річ, яка є предметом найму, НЕ є підставою для припинення договору найму - якщо інше не вказано у договорі. (ВС КЦС №382/1370/21 від 15.10.2025 р.)
Новий же власник, подав зустрічну позовну заяву до Товариства, про усунення перешкод в користуванні приміщенням шляхом виселення та стягнення збитків. Зустрічний позов мотивований тим, що новий власник ознайомився з умовами договору оренди, в якому, зокрема відображено наступне: «П. 9.1 Дія цього Договору припиняється внаслідок: 9.1.1 закінчення строку, на який його було укладено; ... 9.1.8 відчуження Об`єкту оренди». Крім цього, п. 2.2 договору оренди передбачено: «В разі закінчення терміну дії Договору на підставі підпункту 9.1.1 цього Договору, та за відсутності наміру продовжити його на новий термін відповідно до пункту 8.4 цього Договору, Орендар зобов`язаний до дня припинення дії цього Договору повністю звільнити Об`єкт оренди та передати його Орендодавцю по акту повернення приміщення, який підписується Сторонами. В разі припинення Договору з інших підстав, крім зазначеної в підпункті 9.1.1 цього Договору або розірвання Договору на підставі пункту 10.2 цього Договору Орендар зобов`язаний впродовж 3 (трьох) робочих днів з моменту такого припинення або розірвання повністю звільнити Об`єкт оренди та передати його Орендодавцю по акту повернення приміщення, який підписується Сторонами». Тому, в день укладення договору купівлі-продажу він надіслав Орендарю - товариству повідомлення про припинення договору оренди. Лист скерований в той же день електронною поштою та поштовим відправленням Укрпошти. Але Товариство так і не виїхало. Суд першої інстанції відмовив і у первісному, і у зустрічному позові. Апеляційний в свою чергу, зустрічний позов задовольнив частково. Зобов’язав Товариство усунути перешкоди у користуванні належним приміщенням, виселив орендаря та стягнув кошти в рахунок відшкодування збитків. Читати повністюТовариство орендувало у страхової компанії приміщення в будівлі, яка належала цій страховій компанії. Водночас, страхова продала частину будівлі, як вказало Товариство - без пропозиції переважної купівлі їм, як орендарю. Після цього, новий власник, заявив що Товариство має негайно виїхати з займаної площі, бо договір припинено. Товариство - первісний позивач, звернулось до суду, де просило переведення прав покупця на них на нежитлову будівлю (адмінбудинок) та припинити у нового власника права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу.