Стаття 265. Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним

Кодекс адміністративного судочинства України (ЗМІСТ) Інши кодекси

4930

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

2. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

3. Позов про оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині, розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Попередня

265/400

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду ЛИШЕ протягом строку їх чинності (ВС КАС, справа №640/6699/20 від 23.03.2023 р.)
Позивач, який мав постійне місце проживання в Республіці Парагвай, звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати п.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 року № 287-р про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Розпорядження). Пояснював тим, що п.1 Розпорядження позбавляє його можливості вільно покинути територію України.

Однак, враховуючи те що спірне Розпорядження було скасоване 13 червня 2020 року (до прийняття рішення судом), суди дійшли висновку про процесуальну неможливість скасування оскаржуваного Розпорядження.

Підтримав ці доводи і ВС КАС, який пояснив:

У рішенні Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп надано роз`яснення стосовно порядку набрання чинності нормативно-правовими актами та зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній». Читати повністю

Популярні новини