Договір перевезення пасажира укладається усно (при попередньому продажі квитків) або шляхом здійснення конклюдентних дій (подача міського транспорту до зупинки, посадка пасажира). Доказом укладення договору є пасажирський квиток. Однак його не можна розглядати як письмову форму договору, оскільки він не підписується сторонами.
Підтвердженням укладення договору перевезення пасажира та багажу є відповідно квиток та багажна квитанція, форми яких встановлюються у порядку, передбаченому транспортними статутами та кодексами. Також форми квитків та багажних квитанцій можуть бути затверджені і відповідними міністерствами.
При здаванні пасажиром до перевезення багажу, речей, що належать особисто пасажиру, зміст договору пасажирського перевезення доповнюється умовами перевезення багажу.
Положення щодо порядку перевезення багажу містяться в правилах перевезень на окремих видах транспорту. Так, у відповідних правилах встановлені: перелік заборонених до перевезення багажем предметів, гранична вага і розмір дозволених до перевезення багажем речей, особливості перевезень окремих видів багажу і т.д.
Договір пасажирського перевезення є сплатним. Однак законодавством може бути надане право безплатного, пільгового проїзду певним категоріям громадян. У цих випадках витрати підприємств транспорту відшкодовуються з коштів відповідних бюджетів.
Чинним законодавством також передбачено застосування іменних квитків при здійсненні повітряних чи залізничних перевезень. Це зумовлено інтересами безпеки та пов´язано з обов´язковим особистим страхуванням від нещасних випадків на транспорті. Іменні квітки не застосовуються тільки при перевезеннях залізничним транспортом приміського сполучення. Зміна прізвища в квитку не допускається.
Відповідно до чинних правил перевезень у разі втрати пасажирських квитків вони не відновлюються і гроші сплачені при їх придбанні, не повертаються. При втраті багажної квитанції багаж видається на підставі письмової заяви пасажира.
page
youtube
