Стаття 218. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину

Аналізуйте судовий акт: Лише повернення кредитором боржнику боргового документу доводить факт повернення самого боргу; показання свідків такого факту не доводить (ВС/КЦС у справі № 569/24347/18 від 02 вересня 2020 р.)

Повертаючи борг – забери розписку!

Справа насамперед цікава тим, що попри її очевидну простоту, суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували статтю 545 ЦК України, а суд касаційної інстанції постанов у справі нове рішення, яким задовільнив позов і стягнув борг, а не відправив справу на новий розгляд.

Так кредитор дав у борг боржнику 2500 доларів США і отримав на підтвердження цього факту розписку. У визначений розпискою час боржник начебто повернув борг, проте сам борговий документ від кредитора не забрав. Згодом кредитор звернувся до суду із позовом про стягнення боргу, наявність якого доводив все тією ж розпискою боржника. Боржник привів у суд двох свідків, які дали показання про повернення боржником при них боргу кредитору готівкою.

ВС скасовуючи відмовні рішення суду першої та апеляційної інстанцій зазначив, що відповідно до ст. 77 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 218 ЦК України заперечення факту виконання правочину повинно доводитися письмовими доказами, а рішення суду не може ґрунтуватися на свідченні свідків. Саме оригінал розписки, який знаходиться у кредитора, як раз і доводить той факт, що зобов’язання боржника із повернення боргу НЕ виконано.

ВС також додав, що згідно пункту 4, ст. 245 ЦК України, якщо кредитор не повертає боржнику борговий документ або не видає розписку про повернення коштів при їх фактичному поверненні настає прострочення кредитора.