Повістка поштою і штраф ТЦК: коли відсутність адресата звільняє від відповідальності

В Україні Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СК) можуть надсилати військовозобов’язаним повістки поштою. Такий спосіб оповіщення прямо передбачений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року.

Зокрема, пункт 30-2 Порядку №560 передбачає, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, можуть друкуватися і надсилатися військовозобов’язаним засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. (Джерело : Судово-юридична газета )

Пункт 34 Порядку №560 передбачає, що повістку можуть надіслати поштою на адресу проживання військовозобов’язаного. При цьому дату явки мають визначити так, щоб людина мала час отримати лист: не раніше ніж через 7 днів для обласних центрів і через 10 днів для інших населених пунктів. Згідно з пунктом 41 Порядку №560, повістка вважається врученою не лише тоді, коли військовозобов’язаний особисто отримав її на пошті. Належним підтвердженням оповіщення також може бути відмітка поштового оператора про відмову людини отримати лист або її відсутність за відповідною адресою.

Тому сам факт, що військовозобов’язаний не забрав повістку з пошти, ще не означає, що він не був належним чином повідомлений.

Користуйтеся консультацією: Повістка за місцем проживання: чи можуть представники ТЦК та поліції увійти до квартири без згоди власника

За ігнорування повістки доведеться сплатити штраф

Водночас неявка за належним чином врученою повісткою може мати наслідки для військовозобов’язаного. За таке порушення передбачена адміністративна відповідальність за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Сума штрафів становить від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 17 000 до 25 500 грн.

Тобто для притягнення до відповідальності не обов’язково, щоб військовозобов’язаний особисто взяв повістку в руки. Якщо ТЦК направив її поштою у встановленому порядку, а поштовий оператор зафіксував передбачену законом відмітку, така повістка може вважатися врученою.

Однак самого факту відправлення повістки недостатньо для законного штрафу. ТЦК має довести, що військовозобов’язаного належним чином повідомили про виклик і що процедура надсилання та вручення повістки була дотримана.

Саме тому у спорах щодо штрафів суди перевіряють, за якою адресою направили повістку, коли її відправили, коли вона надійшла до поштового відділення, чи була спроба вручення, яку відмітку зробив поштовий оператор та з якої причини лист повернули ТЦК. Якщо з’ясується, що повістка не була доставлена з вини поштового оператора, була повернута з порушенням встановленої процедури або ТЦК не має доказів належного оповіщення, постанова про штраф може бути скасована судом.

Саме такі ситуації вже ставали предметом розгляду у судах.

Користуйтеся консультацією: Військове та мобілізаційне право: повістки, ВЛК, відстрочки та кордон

Судова практика: коли штраф за неотриману повістку скасовують

Суди вже розглядали справи, у яких військовозобов’язані оскаржували штрафи ТЦК, посилаючись на те, що поштової повістки не отримували.

Зокрема, у справі №489/4337/25 Інгульський районний суд міста Миколаєва 29 липня 2025 року скасував постанову ТЦК про штраф у 17 000 грн. Чоловік стверджував, що не отримував повістку, яку ТЦК надіслав через «Укрпошту». Поштове відправлення повернулося до ТЦК з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Суд дійшов висновку, що доказів належного повідомлення особи було недостатньо, і скасував постанову.

Зокрема, у №519/821/25, у якій Південний міський суд Одеської області розглянув позов військовозобов’язаного до ТЦК про скасування постанови №98 від 19 лютого 2025 року. Чоловіка притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та оштрафували на 17 000 грн. Суд встановив, що в оскаржуваній постанові не було зрозуміло, коли саме, за якою повісткою та з якою метою чоловік мав з’явитися до ТЦК. Крім того, документ не містив дати повістки, дати її отримання, дати проведення перевірки та дати виявлення правопорушення.

Суд наголосив, що такі недоліки є істотними, оскільки позбавляють особу можливості належним чином зрозуміти, у чому саме її звинувачують, та підготувати захист. При цьому до справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на значний розмір штрафу, мають застосовуватися відповідні гарантії справедливого судового розгляду, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також нагадав, що обов’язок довести правомірність рішення суб’єкта владних повноважень покладається на нього, а всі сумніви щодо доведеності вини особи у справі про адміністративне правопорушення тлумачаться на її користь.

Користуйтеся консультацією: Як скасувати штраф за неявку за повісткою

Пошта повернула повістку — але штраф залишили

Водночас судова практика у таких спорах не є однозначною. «Судово-юридична газета» неодноразово аналізувала судові рішення щодо оскарження штрафів ТЦК за неявку за поштовими повістками.

Так, у справі №526/131/26 чоловік оскаржував штраф ТЦК у розмірі 17 000 грн, накладений за неявку за повісткою. Поштове відправлення з повісткою повернулося до ТЦК із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Однак суд визнав таке оповіщення належним та не скасував постанову про накладення штрафу.

Ще один показовий приклад — справа №466/12436/24, у якій суд залишив у силі штраф у розмірі 25 500 грн. Повістку військовозобов’язаному надіслали поштою, однак вона повернулася до ТЦК із відміткою «адресат відсутній». У цій справі Військовозобов’язаний оскаржував штраф, посилаючись, зокрема, на те, що фактично повістку не отримував. Однак суд не знайшов підстав для скасування постанови ТЦК.

Суд врахував, що повістку було направлено за адресою, яка зазначалася в офіційних військово-облікових даних, а поштове відправлення повернулося до ТЦК із відповідною відміткою оператора поштового зв’язку.

У результаті суд дійшов висновку, що сама по собі відсутність особи за адресою під час доставки поштового відправлення не є достатньою підставою для звільнення від адміністративної відповідальності, та залишив штраф у розмірі 25 500 грн у силі.

Користуйтеся консультацією: Що робити, якщо на вайбер прийшла повістка