Стаття 1195. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я

Аналізуйте судовий акт: Шкода, завдана ушкодженням здоров'я внаслідок порушення будівельних норм, зокрема облаштування ґанку в магазині підлягає відшкодуванню (ВС/КЦС у справі № 404/7922/17 від 12 листопада 2020 р.)

Цікаве судове рішення про відшкодування майнової шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, а також визначення розміру моральної шкоди.

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я. В обґрунтуванні позовних вимог вона зазначила, що, виходячи зі сходів ґанку магазину відповідача, оступилась та отримала тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом заднього краю правої великогомілкової кістки з вивихом ступні до заду та закритий відламковий перелом правої малогомілкової кістки як межі середньої-нижньої третини зі зміщенням.

Зважаючи на той факт, що облаштування ґанку було здійснене з порушенням будівельних норм, на думку позивача, саме відповідач винен у тому, що позивач отримала травму.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду частково задоволено апеляційну скаргу позивача, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з відповідача 17 031,53 грн в рахунок відшкодування завданої їй матеріальної шкоди та 20 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постанова апеляційного суду мотивована доведеністю позивачем факту її травмування при виході з належного відповідачу магазину.

Так, відповідно до акту технічного обстеження стану входу (ганок) до вказаного магазину, складеного уповноваженим суб`єктом (експертом технічного обстеження будівель і споруд), вирівнюючий шар бетону під ганок з трьох сторін виступає за геометричні розміри сходів на ширину 100 мм, що не забезпечує безпечний схід з ґанку.

Крім того, апеляційний суд прийняв до уваги висновки експерта про невідповідність облаштованих відповідачем сходинок будівельним нормам, а саме пункту 12.3.5 ДБН В.2.2-9-2009.

Відповідно до пункту 12.3.5 ДБН В.2.2-9-2009 усі сходинки в межах маршу і сходової клітки, а також зовнішніх сходів повинні бути однакової геометрії і розмірів по ширині проступу і висоті підйому.

Позиція ВС: ВС погодився з позицією апеляційного суду.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із положеннями ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

У відповідності до загальних принципів відшкодування шкоди на позивача покладається обов`язок довести факт завдання йому, діями чи бездіяльністю відповідача, майнової шкоди та її розмір, а на відповідача, в разі його не згоди, покладається обов`язав довести, що шкоду завдано не з його вини.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, оцінивши належним чином подані сторонами докази, ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що позивачем доведено факт ушкодження її здоров`я, який вона отримала виходячи з магазину відповідача та наступивши на вирівнюючий шар бетону облаштований під ганком цього магазину з порушенням будівельних норм, а тому підставно поклав на відповідача обов`язок із відшкодування завданої позивачці шкоди. При цьому суд виходив із того, що відповідачем не доведено відсутність вини в отриманні позивачем тілесних ушкоджень.

Крім того, при вирішенні цього спору апеляційний суд дійшов підставного висновку про те, що позивачу була спричинена моральна шкода, яка оцінена судом з урахуванням принципу розумності та справедливості у 20 000 грн.

Аналізуйте судовий акт: «Аннушка уже пролила масло» або 76 000 грн. як відшкодування за травми отримані у супермаркеті (Деснянський райсуд м. Києва у справі 754/183/20 від 26.08.2020)

Переконаний, що усі з читачів цього допису зустрічали заголовки новин на кшталт «Американець відсудив 100 000 000 доларів за те, що обпікся гарячим пирогом» або «Американка засудила мережу фаст-фуду за надто гарячу каву» тощо.

Але чи можна в українських судах стягнути з підприємств сфери торгівлі та/або обслуговування шкоду, яка нанесена через недоброякісне обслуговування?

Так, можна, але ж головне ретельно підготуватись до розгляду справи в суді і зібрати усі докази, які свідчать про вину працівників підприємства, дії або бездіяльність, яких завдала покупцеві шкоду.

У даній справі покупець звернулась до суду із позовом про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров’я до мережі супермаркетів мотивувавши свої вимоги тим, що проходячи повз прилавки на яких були виставлені пляшки з рослинною олією підсковзнулась, впала на підлогу та відчула сильний нестерпний біль в області поясниці. Після падіння не змогла підвестись на ноги та побачила, що підлога була не прибрана, зокрема на ній була розлита якась рідка та слизька речовина схожа на рослинну олію та видно було, що ця рідина повільно скапувала із полиць на підлогу.

Позивач відразу після виклику їй «швидкої допомоги» у присутності медиків написала заяву на ім’я керуючої супермаркетом.

Вже в лікарні медиками покупцю був поставлений діагноз – компресійний перелом хребця та тіла і проведено відповідну хірургічну операцію.

У зв’язку із спричиненням такого ушкодження здоров’я позивачем перед відповідачем було поставлено вимогу про стягнення матеріальної шкоду у розмірі 62 600 грн. та стягнення моральної шкоди у сумі 40 000 грн.

Суд такі вимоги задовольнив частково.

Оцінюючи докази (а це у справах такої категорії найголовніше!) суд надав оцінку показанням свідків – медичних працівників «Швидкої допомоги», які підтвердили, що на місці падіння позивачки була розлита якась слизька речовина, яка схожа на рослинну олію.

Взявши вказані докази належними та допустимими суд прийшов до висновку про наявність зв’язку між бездіяльністю працівників магазину, яка полягає у незабепезпеченні належного санітарного стану торговогог приміщення та падіння позивачки.

Обґрунтовуючи своє рішення суд послався на те, що згідно п. 32 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2006 року №833суб`єкт господарювання повинен утримувати торговельні та складські приміщення, а також прилеглу до них територію відповідно до санітарних норм. Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі суб`єкт господарювання зобов`язаний вжити заходів для дотримання чистоти на місці торгівлі та навколо нього чого у даному випадку зроблено не було.

Водночас за положенями ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, лише за наявності винних дій або бездіяльності виникає обов`язок відшкодувати шкоду.

Нормами ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто, будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров`я.

Ураховуючи те, що працівниками магазину не було додержано положень підзаконного НПА щодо дотримання чистоти у приміщенні – вина у заподіянні ушкодження здоров’ю позивачу лежить саме на супермаркеті.