1. Шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.
2. У разі відсутності у неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов´язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.
Правила ст. 1180 ЦК регулюють питання відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності. Так шкода, завдана неповнолітньою особою, після набуття нею повної цивільної дієздатності відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах. Тобто на неї поширюються загальні правила відшкодування шкоди, оскільки у момент завдання шкоди вона діяла як особа, що володіє повною дієздатністю.
Підстави набуття неповнолітнім повної цивільної дієздатності закріплені в ст. 35 ЦК. Так повна цивільна дієздатність може бути надана: а) фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також такій, яка б) бажає займатися підприємницькою діяльністю; в) неповнолітній особі, яка записана матір´ю або батьком дитини. Для набуття неповнолітнім повної цивільної дієздатності необхідна наявність письмової згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди — рішення суду про надання такого права.
Для вирішення питання про покладення на неповнолітнього обов´язку відшкодувати завдану ним шкоду важливо встановити момент виникнення у нього повної цивільної дієздатності. Згідно з чч. 2, 3 ст. 35 ЦК фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту винесення рішення органу опіки та піклування, а також з моменту державної реєстрації особи, яка бажає займатися підприємницькою діяльністю як підприємця.
Загальне правило про самостійну відповідальність неповнолітнього після набуття ним повної цивільної дієздатності за завдану шкоду закріплене в ч. 1 ст. 1179 ЦК, також має виняток — обов´язок батьків (усиновлювачів) або піклувальника відшкодувати завдану шкоду у разі відсутності у підлітка майна, достатнього для відшкодування, їх відповідальність носить додатковий (субсидіарний) характер (див. коментар до ч. 2 ст. 1179).
У разі відшкодування шкоди, завданої неповнолітнім після набуття ним повної цивільної дієздатності, батьками (усиновлювачами) або піклувальником як у повному обсязі, так і у частці, якої не вистачає, останнім надається право довести, що шкоди було завдано не з їхньої вини (див. коментар до ч. 1 ст. 1178 ЦК). Правила ч. 2 ст. 1180 ЦК передбачають, що покладення обов´язку на батьків (усиновлювачів), піклувальника за шкоду, завдану неповнолітнім, має місце лише за умови надання останніми згоди на набуття ним повної цивільної дієздатності. Тобто, якщо неповнолітнім набуто повну цивільну дієздатність без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, а на підставі рішення суду, то останні звільняються від обов´язку відшкодувати завдану шкоду.
Обов´язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється лише після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття.
page
youtube
