США, Данія та Гренландія підписали угоду про безпеку арктичного острова. Що вона передбачає?

22 вересня у Нью-Йорку на полях 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підписали угоду про безпеку арктичного острова.

Як зазначає агентство, угода передбачає розширення військової присутності США в Гренландії. Вашингтон зможе модернізувати та розширити діяльність на вже наявній американській базі Пітуффік, а також створити додаткові оборонні райони в Нарсарсуаку та Местерсвігу. Сторони також зможуть домовлятися про створення інших американських оборонних об’єктів.

Тепер згідно із домовленістю, американські військові отримають вільний доступ до оборонних районів Гренландії суходолом, морем і повітрям, а літаки та кораблі США — право пересуватися її територією і територіальними водами.

Водночас в угоді йдеться про повагу права Гренландії на самовизначення. США мають діяти з урахуванням цінностей гренландського суспільства та місцевого способу життя.

Документ не передбачає передачі Гренландії Сполученим Штатам. Острів залишається під суверенітетом Данії. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен раніше заявляла, що угода визнаватиме «суверенітет і територіальну цілісність Королівства, а також право народу Гренландії на самовизначення».

«Ця угода зміцнює нашу спільну безпеку в Арктиці та Північноатлантичному регіоні, а отже, є чудовою також для НАТО та Європи», — додала вона.

Окремо угода визначає економічні обмеження. Вона не стосується інвестицій США у гірничодобувний та ресурсний сектори Гренландії. Та інвестори з країн, які не є членами HATO, партнерами Альянсу або ЄС, не зможуть здобути контроль чи значний вплив у стратегічних секторах, зокрема йдеться про критичну інфраструктуру та видобуток ресурсів.

А також, якщо Гренландія в майбутньому стане незалежною, нова держава має залишитися в НАТО та взяти на себе права й зобов'язання Данії за цією угодою.

Договір є безстроковим та набуде чинності після схвалення парламентами Данії та Гренландії.

Претензії США щодо Гренландії

Після військової операції у Венесуелі від президента США Дональда Трампа почали лунати заяви про те, що Вашингтону потрібна Гренландія. Трамп заявив, що Данія протягом 20 років не змогла захистити Гренландію від загрози з боку росії і «тепер це буде зроблено».

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала президента США «припинити погрози», а лідери європейських країн наголосили, що лише жителі Гренландії та Копенгагена можуть вирішувати долю острова.

У відповідь Данія та деякі інші країни оголосили про розгортання військ у Гренландії «у зв’язку з навчальною діяльністю». А Трамп оголосив, що Штати накладуть тарифи розміром 10% на імпорт будь-яких товарів із восьми європейських країн. Це рішення розкритикувала низка європейських лідерів.

Але 21 січня Дональд Трамп заявив, що після «дуже продуктивної» зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте вдалося сформувати рамки майбутньої угоди щодо Гренландії. На тлі цієї домовленості Трамп також заявив, що не буде вводити мита проти восьми країн ЄС.

Згодом прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підтвердив перемовини зі США щодо збільшення кількості американських баз на острові. Йдеться про діалог, який Данія та Гренландія розпочали зі США, щоб знайти взаємно прийнятні рішення після заяв президента США Дональда Трампа про бажання анексувати острів.

Про це пише Reuters.