Стаття 989. {Cтаттю 989 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021 }

Аналізуйте судовий акт: Укладення договору страхування має відбуватись із проявом «найвищої добросовісності» (доктрина uberrima fides), однак оцінювати дотримання даної вимоги необхідно крізь призму принципу «розумного повідомлення про ризик» (ВС/КЦС, № 753/731/16)

Вас не збила з пантелику назва цієї статті? Особисто я сьогодні поповнила свій професійний термінологічний словник.

В суді розглядалась справа про стягнення із страхової компанії суми відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілих на користь двох братів.

Згідно до матеріалів справи, батьки позивачів померли внаслідок зіткнення їх автомобіля під час ДТП. Винним у його скоєнні визнано водія автомобіля BMW X5, що був другим учасником ДТП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність винного була застрахована. За умовами полісу, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, передбачена страхова сума в розмірі 100 000 грн на одного потерпілого.

Як виявилось при зверненні до страхової компанії, автомобіль винного був застрахований ще в одній страховій компанії попереднім власником, з цих підстав страхова відмовила у здійсненні виплати.

Рішеннями судів перших двох інстанцій позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із ними, страховою компанією подано касаційну скаргу.

Скаржник наголошував на тому, що на день ДТП було зареєстровано аж шість договорів страхування цивільно-правової відповідальності володільця автомобіля однієї марки з одним державним номером, а тому страхове відшкодування підлягає стягненню зі страховика, з яким укладено перший договір, всі інші договори є нікчемними на підставі п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України.

ВС відхилив доводи касаційної скарги та зазначив, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч.2 ст. 215 ЦКУ). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків (тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків).

Страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним (п.3 ч.1 ст. 989 ЦК України).

ВС, з урахуванням практики ЄСПЧ, навів наступне тлумачення вищезазначеної норми: «Переддоговірний обов`язок страхувальника надати страховику достовірні відомості про об`єкти страхування і фактори ризику є проявом найвищої добросовісності (доктрина uberrima fides) і пов`язаний з ризиковим характером договору страхування. По суті страховику потрібна інформація для оцінки страхового ризику. Нікчемність другого договору страхування пов`язується із невиконанням переддоговірного обов`язку, який має суттєве значення для виконання майбутнього договору страхування. Цивільне законодавство не містить вказівки про те, який стандарт розкриття інформації майбутнім страхувальником має бути застосований. З урахуванням принципів цивільного права, слід зробити висновок, що для розкриття інформації майбутнім страхувальником потрібно застосувати конструкцію «розумного повідомлення про ризик», тобто, майбутній страхувальник повинен надати інформацію, яку він знає або повинен знати щодо об`єкта, який страхується».

Дійсно, у справі, що переглядається, на момент укладення договору страхування винним, в базі МТСБУ містилася інформація про різні автомобілі BMW X5 і різних страхувальників. Очевидно, що розумна і обачна людина не може допустити існування ситуації, за якої різні транспортні засоби (BMW X5) належні різним власникам мають одинакові державні номерні знаки. З урахуванням саме таких обставин та застосовуючи конструкцію «розумного повідомлення про ризик» слід констатувати, що страхувальник не міг повідомити страховика про те, що стосовно його об`єкта страхування укладені інші договори страхування.

З цих підстав, ВС визнав обґрунтованими оскаржувані рішення та підтвердив висновок про те, що в даній справі відсутні підстави для констатації нікчемності договору страхування