1. Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа не мала права на спадкування, але й за інших підстав, зокрема у випадку порушення ним прав інших спадкоємців на майно. (ВС КЦС №363/2488/22 від 11.09.2024 р.)
Донька спадкодавиці звернулась до державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матері та з`ясувала, що її брат ще у 2016 року звернувся до нотаріальної контори після смерті матері - із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, на підставі якої отримав свідоцтво про право на спадщину на всю квартиру.
Однак, враховуючи, що донька постійно проживала та була зареєстрована разом із матір’ю на момент відкриття спадщини, заяву про відмову від спадщини не писала, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину - і їй в порядку спадкування має належати на праві власності 1/2 частини вказаної квартири. Тому остання подала позов про визнання свідоцтва про право на спадщину брата недійсним та просила визнати за нею право на частину квартири.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив ці вимоги, бо виходив з того, що донька після смерті матері прийняла спадщину за законом в порядку статті 1268 ЦК України (фактичне прийняття), а тому відповідач (брат) не є єдиним спадкоємцем та не мав права на спадкування всієї квартири. При цьому суд вважав, що перебіг позовної давності розпочався з моменту, коли позивачка звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадщини - бо саме тоді дізналася про порушення своїх прав на спадкування, тому позовну давність нею не пропущено.
Однак, відповідач подав касаційну скаргу, де вважав що строки позовної давності все ж пропущено, бо донька не могла не цікавитись квартирою де проживала всі 8 років. Разом із тим ВС КЦС не прийняв доводи до уваги внаслідок їх недоведеності і права в будь-який час оформити спадщину (цей строк не обмежено), а щодо визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним вказав наступне: Читати повністю