Стаття 556. Права поручителя, який виконав зобов'язання

Цивільний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

3537

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

2. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

3. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

565/1343

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Наявність дійсного договору між сторонами виключає застосування ст. 1212 ЦК України як підставу для стягнення коштів (майна) однією стороною з іншої (ВСУ від 7 червня 2017р. у справі № 3-189гс17)

УВАГА! Спільне засідання цивільної та господарської палати ВСУ: Трохи заплутана справа, яка була винесена на спільний розгляд палат ВСУ. Спрощено ситуація наступна. Боржник не розрахувався за кредитом, і за нього на підставі договору поруки розрахувався поручитель. Боржник був ліквідований, і поручитель втратив можливість стягнути сплачені ним кошти банку з боржника в порядку, передбаченому ст. 556 ЦК України. Поручитель звернувся до суду із позовом про стягнення з банку раніше сплаченої ним суми боргу ліквідованого боржника на підставі ст. 1212 ЦК України - "загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави."

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, суди апеляційної та касаційної стали на бік поручителя. Проте, ВСУ став на бік банку, скасував рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишив відмовне рішення суду першої інстанції в силі.

Зокрема ВСУ підкресли, що правовою підставою для перерахування коштів був укладений між банком та поручителем договір поруки, який є дійсним та недійсним судом не визнавався. Позиція судів апеляційної та касаційної інстанцій у цій справі про те, що банк не передав поручителю права вимоги до боржника на підставі ст. 556 ЦК України оскільки боржник був ліквідований, а зобов’язання припинено на підставі ст. 609 ЦК України - помилкова. Необізнаність поручителя щодо факту ліквідації боржника спростовується матеріалами справи. ВСУ підкреслив, що саме договір поруки був достатньою правовою підставою для перерахування коштів (майна) банку, і в такому випадку позов поручителя про стягнення коштів не може обґрунтовуватись ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, стаття 1212 ЦК України НЕ застосовується, коли правовідносини мііж сторонами регулюються нормами зобов'язального, зокрема договірного, права.