Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини

Спадкоємці, які бажають прийняти спадщину, але не проживали постійно із спадкодавцем, зобов´язані подати нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець зобов´язаний з´явитися до нотаріуса особисто. Він повинен пред´явити документ, що підтверджує його особу, а також свідоцтво про смерть спадкодавця, щоб нотаріус зміг встановити час відкриття спадщини. Також спадкоємець повинен повідомити нотаріуса про місце відкриття спадщини та про наявність інших спадкоємців (якщо йому про це відомо) незалежно від того, прийняли вони спадщину фактично або зобов´язані для її прийняття подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Спадкоємці, що фактично прийняли спадщину згідно ст. 1268 ЦК, також подають заяву про видачу їм документа, що підтверджує їх право на успадковане майно — свідоцтва про право на спадщину, незалежно від строку, що встановлений для прийняття спадщини.

Неповнолітня особа, яка вже досягла 14 років і бажає прийняти спадщину, може звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини без згоди своїх батьків. Це пов´язано з наявністю у неповнолітньої особи права виконувати деякі дії, що тягнуть за собою виникнення права власності без згоди її законних представників.

Заяви про прийняття спадщини від малолітніх осіб, від осіб, що визнані недієздатними, подають батьки малолітніх осіб (усиновителі), опікун. У випадку, коли спадкоємцями є малолітні особи, батьки повинні разом з заявою подати документи, що підтверджують їх повноваження, як представників малолітньої особи (свідоцтво про народження малолітньої особи, що не досягла 14 років). Якщо спадкоємцем є недієздатна особа, то її опікун повинен надати нотаріусу судове рішення про визнання такої особи недієздатною та розпорядження про призначення його опікуном.

Законодавство передбачає можливість спадкоємців відкликати подану заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини може бути відкликана особою, яка її подала, її батьками (усиновлювачами), якщо спадкоємцем є малолітня особа, або опікуном (якщо спадкоємець — недієздатна особа) з будь-яких причин у строк, що встановлений для прийняття спадщини, тобто — шість місяців.