1. Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі.
{Частина перша статті 1087 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022}
2. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
3. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.
{Статтю 1087 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2258-VI від 18.05.2010 ; в редакції Закону № 5284-VI від 18.09.2012 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Порушення встановленої НБУ процедури розрахунків не обумовило визнання недійсним договору купівлі-продужу об’єкту нерухомості (Апеляційний суд Рівненської обл., справа № 569/15844/14-ц, 22.06.16)
Рішенням міського суду задоволено позов колишнього власника квартири, визнано частково недійсним п. 4 договору купівлі-продажу цієї квартири, , посвідченого приватним нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі, в наступній частині: «Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру». Рішенням суду розірвано цей договір купівлі-продажу квартири, припинено право власності покупця на цю квартиру і визнано за позивачем право особистої приватної власності на цю квартиру.
Постановлячи таке рішення, суд першої інстанції фактично поклав в основу такого рішення пояснення позивача, який зазначав, що при укладенні спірного Договору нотаріус не перевірила факту проведення розрахунків за договором купівлі-продажу у готівковій чи безготівковій, оскільки на час укладення Договору розрахунки між фізичними особами на суму більше 150 000 грн мали вчинятись у безготівковій формі. Оскільки за договором купівлі-продажу гроші не були оплачені, п.4 Договору є недійсним з підстав обману, в частині «Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру».
Суд апеляційної інстанції рішення міського суду скасував і в задоволенні позову відмовив (рішення набрало чинності).
Суд навів чимало аргументів такого рішення, але один з них, - той, що стосується встановленої процедури розрахунків між фізичними особами, заслуговує на особливу увагу.
Зокрема, апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо недійсності зазначеної умови Договору з підстав обману та з підстав порушення ч. 3 ст. 1087 ЦК України, постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» є помилковими.
За ч.3 ст.1087 ЦК України граничні суми розрахунків у готівковій формі для фізичних, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.
Пункт 1 постанови правління Національного банку України від 06.06.2013 року №210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" закріплює граничну суму розрахунків готівкою фізичних осіб між особою за договором купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 000,00 грн.
Закон України "Про нотаріат" та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., який регулює роботу нотаріусів України, не містять положень, які зобов"язували б нотаріусів при посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна витребовувати у сторін договору документи, підтверджуючі безготівковість розрахунку.
За недотримання норм щодо граничних сум розрахунків передбачена відповідальність статтею 163-15 КпАП, де зазначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою тягне за собою накладення штрафу, що не є предметом спору у даній справі.
Отже за наявності в Договорі вказівки про те, що «Продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 357 035 грн., які були одержані Продавцем від Покупця до підписання цього Договору», посилання суду першої інстанції у своїх висновках на відсутність доказів про розрахунок за квартиру є неправильним.