1. Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
2. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
3. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Нецензурна лайка у бік споживача є підставою для судового захисту честі, гідності та стягнення моральної шкоди (Долинський райсуд Івано-Франківської області № 343/1646/18 від 26.05.2020)
Судова практика у спорах про захист честі, гідності та ділової репутації є вкрай нестабільною. На мою думку причиною такою нестабільності є те, що закон у даному випадку оперує оціночними, неконкретними поняттями які витлумачуються судами фактично на власний розсуд.
Ось як приклад рішення - Обізвати особу «шлюхою» та «проституткою» - це образа, тому у позові про захист честі та гідності, а головне у стягненні моральної шкоди слід відмовити (Яготинський районний суд Київської області) у якому суд відмовив у задоволенні позовних вимог.
Однак є і інші приклади один з яких сьогодні пропонується до уваги читачів.
У даній справі особа звернулась до суду із позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
Позов було вмотивовано тим, що у приміщенні «Нової пошти» працівник даного підприємства із використанням нецензурної лайки та у присутності як відвідувачів так і інших працівників образив позивача.
Тому позивач вважав, що його честь і гідність було принижено, що є як підставою для їх захисту так і для відшкодування моральної шкоди.
Суд розглядаючи дану справу із такими доводами та вимогами в цілому погодився і позовну заяву частково задовольнив. При цьому, особливо слід звернути увагу на те, що розмір моральної шкоди було визначено за допомогою висновку судово-психологічної експертизи.
Мотивуючи своє рішення суд послався на те, що за змістом статтей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Водночас з аналізу ст. 277 ЦК України випливає, що не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченню положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.
Одночасно згідно ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).
У даному ж випадку образи висловлені відповідачем на адресу позивача, є його суб`єктивною думкою, висловленою у формі образи, що виходить за межі загальноприйнятих моральних норм та принижує честь і гідність позивача, тобто порушує його особисті немайнові права, що призвело до заподіяння йому моральної шкоди.
Отже нецензурні висловлювання відповідача на адресу позивача висловлені в грубій та образливій формі, принизили його честь та гість, тобто порушили особисті немайнові права й заподіяли йому моральну шкоду.