Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

Аналізуйте судовий акт: У справах про стягнення майнової шкоди за затоплення квартири саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (КЦС/ВС у справі № 761/12945/19 від 27 травня 2021 р.)
 Недобросовісні сусіди – це біль кожного мешканця багатоквартирного будинку. Всі, кого хоч раз затопили сусіди знають, як проблемно домогтися відшкодування витрат на ремонтні роботи.

У цій справі відповідачем було здійснено перепланування верхнього поверху спільного будинку, зруйновано дах, що призвело до триваючого затоплення атмосферними опадами квартири позивача.

Так, збитки позивача внаслідок затоплення квартири становили більше мільйона гривень!

Не обійшлося без експертного будівельно-технічного обстеження та судово-експертного дослідження. Читати повністю

Аналізуйте суудовий акт: Відповідальність за завдану майнову шкоду внаслідок залиття квартир з причини неналежного стану даху будинку несе особа, яка є балансоутримувачем житлового будинку та надавачем послуг з утримання будинку (КЦС/ВС у справі № 666/213/16-ц від 23.12.2020)

За загальним правилом збитки підлягають відшкодуванню особою, що їх завдала. У цій справі позивачі (власники квартир) звернулися до суду стягнути на їх користь з відповідача (обслуговуючої організації ЖЕО ЖБК) збитки, завдані в результаті залиття квартири та зобов`язати, у зв`язку з наданням неякісних послуг, провести перерахунок по оплаті за комунальні послуги.

Судами було встановлено, що позивачі неодноразово, проте безрезультатно зверталися з заявами до відповідача про проведення заміни покрівлі над їх квартирами. Внаслідок незадовільного стану покрівлі, у лютому 2015 року відбулося залиття їх квартир, через покрівлю будинку. Так, в період різкого потепління, сталося масове таїння снігу, у зв`язку із зливовими опадами. В поєднанні з аварійним станом покрівлі над квартирами будинку потік дах, внаслідок чого порушені санітарно-гігієнічні норми квартир, порушена пожежна безпека для мешканців квартир, так як вода стала потрапляти до внутрішньо стінної електропроводки; завдано матеріальної шкоди оселям позивачів, так як пошкоджено оздоблення стін та стелі в квартирах. Все це унеможливило проживання мешканців квартир в антисанітарних умовах.

Про факт залиття комісією ЖЕО ЖБК за участю головуючого інженера та майстра складено акт обстеження квартир та покрівлі над квартирами, в якому зазначено, що по всій площі покрівлі над квартирами мають місце тріщини руберойду. Вздовж парапету мають місце розриви прилягання руберойду до стіни. При обстежені осель комісія встановила наявність слідів затікання на стінах, стелях, віконних укосах. ЖЕО ЖБК зобов`язалося виконати ремонт вентиляційного каналу, а також виконати поточний ремонт покрівлі над містами затікання квартир.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи дослідження приміщення квартир встановлено, що пошкодження викликані дією вологи, що проникала крізь перекриття з боку суміщеного покриття.

На думку позивачів, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по наданню послуг по технічному обслуговуванню житлового будинку ЖЕО ЖБК порушує вимоги діючого законодавства, чим порушує права позивачів, як споживачів житлово-комунальних послуг.

В даній категорії справ часто складно довести наявність причинно-наслідкового зв'язку між залиттям та виною саме обслуговуючої організації, проте у цій справі суди стали саме на сторону позивачів.

Позиція ВС: Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.

ВС погодився з судами першої та апеляційної інстанцій щодо наявності вини відповідача у залитті квартир, зазначивши, що відповідальність за завдану позивачам майнову шкоду внаслідок залиття квартир позивачів з причини неналежного стану даху будинку несе відповідач, оскільки є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, його зобов`язано утримувати в належному технічному стані житловий будинок і проводити його поточний ремонт.

На підставі абзацу 16 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення, зокрема, експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзаци третій, четвертий пункту 2 цих Правил).

Аналізуйте суудовий акт: При наїзді на відкритий люк каналізації для стягнення шкоди головне правильно визначити балансоутримувача території на якій сталося ДТП (ВС/КЦС у справі № 639/2132/18 від 30 жовтня 2019 р.)

Ще декілька років тому стягнути шкоду заподіяну автомобілю поганим станом доріг було утопією. Незрозуміло було як подавати такі позови взагалі,  зокрема як фіксувати факт заподіяння шкоди при наїзді автомобілем саме ямою та хто саме повинен нести за це відповідальність. Суд не бачив причинно-наслідковий зв'язок між ямою на дорозі та зламаним колісним диском, а інспектори ДАЇ не вважали пошкодження автомобілю через наїзд на яму ДТП або взагалі могли забрати права у водія «для выяснения».    

На щастя стан речей у цьому питанні змінюється на краще, і при правильній поведінці водій цілком може розраховувати на відшкодування шкоди заподіяною автомобілю через суд за рахунок балансоутримувача дороги насиченої ємністю. Інша справа, що балансоутримувач замість того щоб лагодити таку дорогу витрачає кошти на оскарження рішень на користь водіїв, а після усіх оскаржень все одно добровільно не виконує рішення суду… Але це  вже інший бік нашого життя.

Цікавість цієї справи полягає в тому, що водій в’їхав  не просто в яму на дорозі, а наїхав на  відкритий люк оглядового колодязя на дорозі. У такий ситуації на відповідача були два кандидати: комунальне підприємство по ремонту і будівництву автошляхів міста та комунальне підприємство водоканал міста. І справді хто ж винен у такій ситуації? Водій подав позов відразу проти обох комунальних підприємств із солідарними вимогами, в тому числі і про моральну шкоду.

Суд першої інстанції стягнув шкоду з КП водоканал міста. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції і стягнув шкоду з КП по ремонту та будівництву автошляхів міста. Суд касаційної інстанції залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції.

ВС підкреслив, що «кришка оглядового колодязя є елементом автомобільної дороги, який дозволяє безперервний, безпечний і зручний рух транспортних засобів» і є «елементом дорожнього об`єкта». Люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ГОСТ 3634. Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см (пункт 3.1.7 ДСТУ 3587-97).

Водночас ВС зазначив, що відповідно до Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30 березня 1994 р. за дороги, які перебувають у комунальній власності відповідають комунальні дорожньо-експлуатаційні організації,  а не водоканали. Тобто, КП по ремонту і будівництву автошляхів міста в даному спорі є балансоутримувачем, і оскільки ДТП сталося внаслідок незадовільного стану елементу дорожнього об’єкту повинно відшкодувати заподіяну шкоду водію на підставі ст. 1166 ЦК України.

Слід додати, що основоположним доказом у такій категорії справ є протокол про притягнення до адмінвідповідальності керівника балансоутримувача за ст. 140 КУпАП -  "Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт". Такий протокол у матеріалах справи був, проте інспектор поліції притягнув до відповідальності керівника КП водоканалу, а не пізніше визначеного судом апеляційної інстанції справжнього балансоутримувача. 

Аналізуйте судовий акт: Шкода заподіяна обваленням фасаду будівлі на автомобіль відшкодовується балансоутримувачем споруди, в даному випадку ОСББ, в повному обсязі ( Апеляційний суд Одеської області у справі 522/21016/15-ц, 20.08.2018 р)

Ми вже звикли, що на наші машини падають дерева та сосульки, а от падіння цегли або навіть частин стіни будинку це вже не таке часте явище. Але усяке трапляється, особливо в Одесі. Ми також звикли до того, що ніхто добровільно не відшкодовує шкоду заподіяну падінням дерев та льоду. Так і в цьому випадку при падінні цегли на автомобіль ніхто навіть не вибачився. Тому суд!   

В цій справі цікавий відповідач - Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків поведінка якого ні чим не відрізнилася від поведінки комунальників в аналогічних випадках. Так на балансі ОСББ перебував будинок, частина фасаду якого раптово обвалилася і пошкодила автомобіль позивача.

Позивач зробив все правильно: зафіксував факт нанесення шкоди власному майну, сфотографував, оцінив розмір цієї шкоди та отримав через міську раду лист про знаходження аварійного будинку на балансі ОСББ. Суд першої інстанції задовольнив позов частково і стягнув з ОСББ 26 тис. гривень матеріальної шкоди та судовий збір. І треба ж, замість того щоб сплатити цю «надзвичайно велику суму», ОСББ в найкращих традиціях державних органів уперто оскаржує рішення суду та витрачає додаткові кошти на судовий збір. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін, і далі мабуть ОСББ буде грати в нищеброда.

Вирішуючи цей спір суди застосували  ст. 1166 ЦК України має нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.

На жаль одеські судді не побачили моральних страждань позивача у цій справі. Тому сподіваємося наступного разу фасад будинку впаде на машини таких суддів, і вони на власному досвіді зможуть пересвідчитися у наявності або відсутності в них моральних страждань після цього.  

Аналізуйте судовий акт: Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду існує презумпція завдавача шкоди, згідно якої не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини (справа № 6-1648ск16, 20.04.16)

 Задовольняючи позовні вимоги громадянина – власника автомобіля «Кіа-Церато», суд першої інстанції виходив з того, що балансоутримувачем зелених насаджень є ТОВ «Ужагромікс» (відповідач), який мав належним чином здійснювати контроль над станом зелених насаджень та у разі необхідності скласти акт на зрізання і передати його до виконавчого органу міської ради для вирішення питання про зрізку дерева. Бездіяльність відповідача призвела до таких наслідків, як падіння 01 липня 2014 року гілки дерева на автомобіль позивача, у результаті чого йому заподіяна шкода.

Всього стягнуто з відповідача на користь позивача завдану матеріальну шкоду у розмірі 47 204 грн 92 коп. та завдану моральну шкоду у сумі 2 000 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Але вказане рішення суду першої інстанції апеляційний суд скасував, у позові відмовив, ї  констатував, що суд першої інстанції припустився припущень про те, що зафіксований 30 червня 2014 року вітер не міг бути безпосередньою причиною падіння гілки дерева 01 липня 2014 року у другій половині дня, тобто відсутня доведеність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що виключає  цивільно-правову відповідальність відповідача.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції не погодився ВССУ, він залишив без змін рішення міськрайонного суду, поклавши в основу свого рішення наступні приписи законодавства та судження, що носять, скоріше, теоретичний характер і стосуються загальних ознак винної поведінки та її доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та неправильно застосував норму права, яка перерозподіляє тягар доказування у цій категорії справ та зазначених правовідносинах.

Між тим відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, відповідальним за зелені насадження в місті є балансоутримувач вказаних об'єктів благоустрою, який зобов'язаний здійснювати інвентаризацію та паспортизацію зелених насаджень. Також балансоутримувач зобов'язаний двічі на рік (навесні та восени) проводити загальний огляд усіх зелених насаджень.

Отже в цій справі відповідачеві не вдалось довести відсутність своє вини у спричиненні шкоди відповідачеві.

Аналізуйте судовий акт: Балансоутримувач зелених насаджень несе відповідальність за збитки, спричинені падінням дерев та зобов'язаний вчиняти весь обсяг заходів для забезпечення, в тому числі безпеки дорожнього руху (ВГСУ,справа № 910/16340/16, 18.04.17)

Суди дійшли висновку, що збитки, заподіяні власнику транспортного засобу пошкодженням його автомобіля внаслідок падіння дерева на проїжджу частину дороги, були спричинені внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків відповідачем - Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень, що є балансоутримувачем зелених насаджень, а тому, враховуючи наявність всіх складових правопорушення, він зобов'язаний відшкодувати Страховій компанії (позивач) в порядку регресу шкоду в розмірі 128 254,11грн.

Приймаючи судові рішення, суди, зокрема, зазначили, що відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є, зокрема, на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів.

Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями, передбачений розділом 9 цих Правил. Відповідно до п. 9.1.11.2. Правил, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

Отже, відповідно до вищезазначених Правил та Статуту Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень на останнього покладений обов'язок не тільки по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також і догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їхнього обламування.

Відповідач наполягав про звільнення від відшкодування шкоди і посилався на ч. 2, ст. 1166 ЦК України обґрунтовуючи відсутність вини тим, що падіння дерев сталось внаслідок погодних явищ, а не неналежного виконання ним своїх обов’язків.  

Проте, суди були іншої думки. Метою діяльності відповідача є утримання в належному стані зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць, вчинення необхідних дій не лише задля забезпечення охорони зелених насаджень, але і задля забезпечення безпеки осіб під час користування об'єктами благоустрою населеного пункту, а тому саме відповідач, як особа відповідальна за здійснення утримання зелених насаджень в належному стані зобов'язана вчиняти весь обсяг заходів для забезпечення в тому числі безпеки дорожнього руху.