Стаття, що коментується, встановлює спеціальні підстави припинення договірних відносин, не передбачені в загальних правилах гл. 50 ЦК. Для договору про виконання науково-дослідних робіт такою підставою служить неможливість досягнення результатів, що очікуються після завершення дослідних робіт, у силу невирішуваності поставленої задачі («негативний результат»). Для договору на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт — це неможливість чи недоцільність продовження робіт.
Стаття, що коментується, передбачає, що ризик випадкових невдач виконання договорів несе замовник. Покладання на замовника тягаря ризику визнається істотним елементом договірних відносин на виконання науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських та технологічних робіт, зумовлених творчим характером цих робіт, що відмежовують їх від підряду.
Загальною вимогою визнання правомірності зазначених основ є відсутність провини виконавця, об´єктивність настання обставин, унаслідок яких припиняються договірні відносини. Тягар доведення їхньої об´єктивності лежить на виконавці, однак рішення припинити роботи має бути погоджене з замовником.
При дотриманні цих умов у діях виконавця не вбачається порушення договірних зобов´язань і залишається в силі зустрічне зобов´язання замовника про оплату робіт. Розмір оплати обмежується договірною ціною тієї частини робіт, що були проведені на момент одержання даних, що свідчать про невирішуваність поставленої задачі (ст. 898 ЦК). За договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт замовник зобов´язаний цілком оплатити понесені виконавцем витрати. Ст. 899 ЦК не встановлює яких-небудь обмежень розміру таких витрат. Майнові наслідки ризику одержання негативного результату і неможливості завершення робіт тим самим покладаються на замовника. Це правило має обов´язковий характер.
page
youtube
