Стаття 608. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи

Аналізуйте судовий акт: «НЕИЗБЕЖНЫ ТОЛЬКО СМЕРТЬ И АЛИМЕНТЫ». Спадкоємець виплачує борг спадкодавця по аліментах в межах одержаної спадщини (ВС/КЦС у справі № 199/5826/16-ц від 12 серпня 2020р.)

 Ми перефразували відомий вислів і вийшло: «НЕИЗБЕЖНЫ ТОЛЬКО СМЕРТЬ И АЛИМЕНТЫ»!

Існувало рішення суду про стягнення зі спадкодавця аліментів, яке ним при житті не виконувалося. Аліменти призначалися дочці, і за час прострочення накопилася сума біля 55 тис. грн. Після смерті боржника відкрилася спадщина у вигляді двох земельних ділянок, а спадкоємцями першої черги були дочка та матір померлого. Розпочалася боротьба між спадкоємцями за частки в успадкованих земельних ділянках, зокрема за врахування боргу по аліментам при визначенні часток.

Суд першої інстанції на підставі ст. 194 СК України задовільнив позов дочки, в якому відповідачем була матір спадкодавця та стягнув з неї ½ частин боргу із аліментів в межах вартості успадкованого майна. Суд апеляційної інстанції застосував ст. 608 ЦК України і відмовив у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що оскільки зобов’язання із сплати аліментів на утримання дитини нерозривно пов’язані із особою спадкодавця, то накопичений борг по аліментам не входить до складу спадщини, а зобов’язання його сплатити припиняється в момент смерті платника аліментів.

ВС залишив в силі рішення суду першої інстанції та скасував рішення суду апеляційної інстанції та підкреслив, що в даному випадку предметом спору є стягнення боргу спадкодавця із аліментів і застосування ст. 608 ЦК України для вирішення спору є помилковим.

Боржника аліментів згідно ст. 194 СК України від виплати боргу не може звільнити жодна обставина. А згідно ст. 1282 ЦК України спадкодавці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу усі вимоги кредиторів в межах вартості успадкованого майна. Отже матір спадкодавця повинна виплатити борг померлого сина на користь його дочки за рахунок успадкованих нею часток земельних ділянок.

Аналізуйте судовий акт: Після смерті боржника відбувається заміна його в кредитному зобов’язанні на спадкоємця, який надалі несе відповідальність перед банком у межах вартості майна, одержаного у спадщину (ВССУ від 14 грудня 2016р. у справі 557/950/15-ц)

Цілком логічна та справедлива постанова ВССУ, яка демонструє нам, що все ж таки існують випадки, коли економічно вигідно відмовитись від спадщини. Випадки, коли позичальник – боржник помирають звичайно непоодинокі. Після них залишаються іпотечні квартири, заставлене майно, нараховані штрафні санкції та просто борги підтверджені розписками. І тоді у спадкоємців виникає питання приймати чи не приймати спадщину?

ВССУ  застосував у цій постанові ст. 608 ЦК – відповідно до якої «зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.» Отже, якщо є спадкоємці, які вступили в спадщину, вони можуть виконати зобов’язання перед банком. Після вступу у спадщину відбувається заміна боржника у кредитному зобов’язанні і таким чином воно не припиняється.

Окрім цього ВССУ застосував і статтю 523 ЦК – згідно якої «порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.» Тобто, порука за спадкоємця може бути тільки добровільною, в противному випадку після заміни боржника у зобов’язанні раніше існуюча порука припиняється.

Важливий висновок ВССУ: вимога кредитора задовольняється єдиним платежом, але в межах вартості успадкованого майна. Якщо звісно банк та спадкоємець не домовляться про інше. Тобто, своїм власним майном згідно закону спадкоємець приймаючи спадщину не ризикує. Він не зобов’язаний як у давнину покривати борги пращурів!