Стаття 543. Солідарний обов'язок боржників

3. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

При єдиному солідарному обов´язку декількох боржників перед кредитором (пасивне солідарне зобов´язання), останній вправі вимагати виконання від будь-якого боржника (або від усіх них сумісно), причому не тільки в частині боргу, айв повному обсязі. Подібно до ст. 175 ЦК 1963 р., недоотримане з одного з солідарних боржників у такому ж порядку може бути витребуване кредитором від решти співборжників.

Однією з гарантій захисту інтересів кредитора у солідарному зобов´язанні є те, що солідарні боржники залишаються зобов´язаними доти, доки зобов´язання не буде виконано повністю. Іншою гарантією інтересів кредитора є заборона боржнику висувати проти вимог кредитора заперечення, що мають підґрунтям відносини кредитора з іншими боржниками, тобто відношення, в яких даний боржник не приймає участі.

При повному виконанні солідарного зобов´язання одним з співборжників воно вважається припиненим, а решта боржників звільняється від виконання кредитору. Замість цього між ними та боржником, що виконав зобов´язання, виникає часткове зобов´язання (ст. 539 ЦК), в якому останній займає місце кредитора. Тоді вже він вправі вимагати виконання з колишніх співборжників (в рівних частках, якщо інше не встановлено договором чи актом цивільного законодавства, за вирахуванням тієї частки, що припадає на нього самого) (докладніше див. коментар до ст. 544 ЦК).

Стаття 544. Право боржника, який виконав солідарний обов´язок, на зворотну вимогу

Стаття, що коментується, є новелою у цивільному законодавстві України. Згідно її норм,

наслідком виконання солідарного зобов´язання одним з співборжників, є не тільки звільнення всіх інших від виконання кредитору, передбачене ст. 544 ЦК (що, до речі, було закріплено й у ст. 175 ЦК 1963 р.), а й також виникнення до боржників у того, хто виконав зобов´язання, регресної (зворотної) вимоги, при цьому в рівних частках, за вирахуванням тієї, котра припадає на нього самого.

Таким чином, належне повне виконання солідарного обов´язку одним з співборжників породжує виникнення часткового зобов´язання між ним та колишнім солідарними боржниками.

Раніше за ЦК 1963 р. регресне стягнення у випадку повного виконання солідарного зобов´язання одним з співборжників уявлялось досить складним, адже жодних правових підстав, окрім певної судової практики, задля цього не існувало.

У випадку, коли один з співборжників не виконав зобов´язання перед тим, хто звернувся із регресною вимогою, у силу вступає принцип дольової відповідальності, який має на увазі, що за таку особу в рівній частці відповідають решта солідарних боржників. Таке положення теж є новим для цивільного права України, адже відповідні норми, які б їх закріплювали, у ЦК 1963 р. були відсутні, а тому притягнути колишніх солідарних боржників до відповідальності за невиконання регресної вимоги з приводу повного виконання зобов´язання було не можливим.