Відповідно до статті, що коментується, виконання грошового зобов´язання, кредитором у якому виступає фізична особа, прямо залежить від розміру неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян (на момент написання коментарю він дорівнює 17,00 гривням). При збільшенні розміру цієї встановленої державою величини прямо пропорційно збільшується предмет виконання. Разом з тим, слід враховувати, що настає це у випадках, перелічених у частині першій цієї статті, або в інших, встановлених договором чи законодавством. Тобто загальною є презумпція не збільшення суми, що виплачується фізичній особі за грошовим зобов´язанням.
Якщо виконання договірного грошового зобов´язання при умові збільшення суми, що підлягає виплаті, робить його невигідним для боржника, останній вправі звернутися до суду із позовом про розірвання договору. Відповідно до ст. 652 ЦК розірвання договору за визначених вище умов визнається таким, що сталося внаслідок істотної зміни обставин, тому суд, визначаючи наслідки такого розірвання, буде виходити з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв´язку із виконанням цього договору. Згідно ст. 653 ЦК сторони не вправі будуть вимагати повернення того, що було виконане ними за грошовим зобов´язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлене договором.
page
youtube
