2. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов´язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Договір приєднання є новим договором для цивільного законодавства України. Визначальна особливість договору приєднання полягає в тому, що у розробці його умов приймає участь лише одна із сторін, а інша — позбавлена такої можливості.
Спосіб укладення договору шляхом попереднього формулювання його умов у певній стандартизованій формі, звичайно, значно спрощує і полегшує процедуру укладення будь-якого договору, а у сфері певних відносин є навіть єдиним можливим способом. Такий спосіб укладення договорів є характерним, наприклад, для сфери масового побутового обслуговування населення, для відносин клієнтів з банками, страховими і транспортними організаціями, що традиційно використовують типові бланки (форми) договорів. Друга сторона у таких відносинах може лише приєднатися до попередньо встановлених стандартизованих умов, підписавши бланк відповідного договору.
Слід особливо підкреслити, що необхідною ознакою договору приєднання є не самий факт, що одна сторона не приймала участі у визначенні умов договору (так, наприклад, проект будь-якого договору може бути розроблений однією стороною, а інша вправі з ним погодитися), а відсутність можливості для цієї сторони приймати таку участь.
Визначення умов договору лише однією із сторін може мати наслідком його «однобічність», спрямованість на задоволення інтересів однієї сторони за рахунок інтересів другої (сторони, що приєдналася). У зв´язку з цим, частиною другою статті, що коментується, передбачені особливі підстави для розірвання договорів приєднання, які не можуть бути підставами для розірвання інших (звичайних) договорів. Ці підстави не є наслідком незаконності умов договору приєднання. Вони є засобом відновленні порушеного при укладанні договору балансу інтересів сторін, не дозволяючи одній стороні зловживати своїм правом щодо визначення умов, і компенсуючи другій стороні порушення принципу свободи договору щодо визначення умов договору.
Сторона, яка приєдналася, наділяється правом вимагати зміни або розірвання договору приєднання, навіть, при формальній законності його змісту, у випадку: 1) якщо внаслідок укладення договору вона позбавляється прав, які звичайно мала; 2) якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов´язання; 3) якщо в договорі містяться інші умови, що є явно обтяжливими для сторони, яка приєдналася.
Зазначені вимоги можуть бути задоволені у випадку, якщо сторона, яка приєдналася, доведе, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б таких обтяжливих для себе умов, якби могла приймати участь у визначенні умов договору.
Право на розірвання договорів приєднання суттєво обмежене частиною 3 статті, що коментується, відносно тих осіб, які приєдналися до договору приєднання у зв´язку із здійсненням ними підприємницької діяльності. По-перше, підприємницька діяльність в силу своєї суті - це діяльність на власний ризик, і, отже, підприємець завжди несе певний ризик невигідності власних дій. По-друге, вже на стадії укладення договору підприємець як правило усвідомлює (чи має усвідомлювати), на яких умовах він його укладає, маючи можливість скористатися кваліфікованим захистом своїх інтересів. Виходячи з цього, підприємець, який приєднався до договору, може розірвати такий договір з підстав, передбачених ч. 2 статті, що коментується, лише за умови, якщо він не знав і не міг знати, на яких умовах він до нього приєднується.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: За відсутності доказів сумніви та припущення мають тлумачитися на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично НЕ є рівними (КЦС ВС від 16.08.2023р. № 176/1445/22)
Аналізуйте судовий акт: Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком та наданням згоди на ведення документообігу шляхом підпису, отриманого відповідно до цих Правил (Дніпропетровський апеляц. госп. суд, № 904/2847/17, 06.07.17)
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (фізична особа – підприємець, ФОП) підписав заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів, відповідно до якої приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів банку (позивач), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які за висновком суду, разом із заявою складають договір договір банківського обслуговування, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови даного договору.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що банком не було надано суду оригіналу договору про відкриття поточного рахунку і заяви про його відкриття. Крім того банк не надав жодного письмового документа, який би підтверджував умови щодо суми кредиту, відсотків, пені та комісії. Послання банку на Умови та правила, за твердженням відповідача, не є обґрунтованим, оскільки ці Правила ним не підписувалися і на ознайомлення не надавалися.
Рішенням господарського суду позов був задоволений, і це рішення залишено без змін не тільки судом апеляційної інстанції, але й Вищим господарським судом України.
При цьому суди виходили з того, що, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, ФОП, як Клієнт, погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, які знаходяться на сайті банку www.pb.ua, та Тарифами Банку, а також, зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку, тобто - договорі банківського обслуговування в цілому.
За висновком суду, відповідно до розділу 1 Умов та Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг Банком його Клієнтам.
Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією узгодження по банківському обслуговуванню з Клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений Банком).
Що стосується обґрунтування цих рішень, то суди дійшли висновку про те, що укладений договір дає підстави вважати його також і договором приєднання. Таким договором є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України). Зі змісту заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг вбачається, що відповідач дав згоду на ведення з банком документообігу, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.
За приписами ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Аналізуйте судовий акт: Підписанням заяви про відкриття рахунку, позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного (спр. № 905/2432/15, 10.07.17)
Практикою вищих судів останнім часом визнана можливість укладення змішаного договору банківського рахунку та кредитного договору. При цьому суди у своїх рішеннях як правило зазначють, що за правовою природою договори, укладені між банком та фізичною особою шляхом приєднання, носять саме такии характер. Ця справа саме про це.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги ПАТ задоволені частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця заборгованість за кредитом, за відсотками за користування кредитом, заборгованість з комісії за користуванням кредитом, судовий збір. У задоволенні вимог щодо стягнення пені відмовлено.
При цьому судами було встановлено, в який спосіб укладався цей договір, а саме. Підписавши заяву про відкриття поточного рахунка та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформлену на бланку типової форми ПАТ КБ "Приватбанк", відповідач підтвердив погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування. Цим підписом відповідач приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку.
Незважаючи на ці обставини, відповідач вказані судові рішення оскаржив до ВГСУ. Не заявляючи зустрічних позовних вимог, наприклад, про визнання недійсним укладеного з банком договору, він стверджував, що позивачем не доведено, що підписавши зазначену заяву , він приєднався саме до наданих позивачем до матеріалів справи Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, а також на те, що вказані Умови та Тарифи не містять підпису відповідача.
Втім, колегія суддів касаційного суду вважала вказані доводи непереконливими, зазначивши, зокрема, що заява відповідача про відкриття рахунку підписана ним особисто. При цьому відповідач не заперечує, що цим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між сторонами у справі договір про надання банківських послуг.
Рішення ВГСУ базується на наступних приписах законодавства. За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правової природи договору, укладеного між сторонами даного спору, а саме, що він є змішаним договором банківського рахунка та кредитного договору згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України. Отже, укладання договору між сторонами відбулося на підставі ст. 634 ЦК України шляхом приєднання відповідачем до запропонованих банком умов та тарифів.