Оскільки виконання зобов´язання повинно проводитись за ініціативою, перш за все, боржника, який зобов´язаний докладати всіляких зусиль для його здійснення, а невиконання зобов´язання презюмується, доки не доведено інше, боржник має гарантувати себе для подальшого захисту своїх інтересів шляхом отримання відповідного підтвердження належного виконання зобов´язання.
Відповідно до статті, що коментується підтвердженням належного виконання зобов´язання (яке відповідно до ст. 599 ЦК припиняє його існування як такого), незалежно від того, чи оформлено воно у письмовій формі, чи ні, є розписка кредитора про одержання виконання частково або в повному обсязі. Крім того, підтвердженням виконання належним чином може бути також борговий документ, наявність якого у боржника підтверджує виконання, навіть без поміток про це кредитора або його окремої розписки.
Складання розписки про одержання виконання — обов´язок кредитору, який виникає на вимогу боржника. У той самий час повернення боржникові відповідного боргового документа (при його наявності) — безумовний обов´язок кредитора. При неможливості повернення такого документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає боржнику (знов-таки на вимогу останнього).
Документ, що підтверджує виконання зобов´язання, може бути складений у довільній формі, але ж в деяких випадках його реквізити встановлюються нормативними актами про відповідні види договорів (наприклад, про договір поставки, перевезення і т.ін.).
Якщо кредитор відмовляється документально завірити виконання зобов´язання (повернути борговий документ чи видати розписку), боржник має право затримати виконання зобов´язання, доки кредитор не змінить своєї позиції. Оскільки затримка виконання у цьому випадку виникла з вини кредитора, він вважається таким, що прострочив, що тягне за собою настання низки певних негативних для нього наслідків (див. ст. 613 ЦК і коментар до неї).
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Лише повернення кредитором боржнику боргового документу доводить факт повернення самого боргу; показання свідків такого факту не доводить (ВС/КЦС у справі № 569/24347/18 від 02 вересня 2020 р.)
Повертаючи борг – забери розписку!
Справа насамперед цікава тим, що попри її очевидну простоту, суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували статтю 545 ЦК України, а суд касаційної інстанції постанов у справі нове рішення, яким задовільнив позов і стягнув борг, а не відправив справу на новий розгляд.
Так кредитор дав у борг боржнику 2500 доларів США і отримав на підтвердження цього факту розписку. У визначений розпискою час боржник начебто повернув борг, проте сам борговий документ від кредитора не забрав. Згодом кредитор звернувся до суду із позовом про стягнення боргу, наявність якого доводив все тією ж розпискою боржника. Боржник привів у суд двох свідків, які дали показання про повернення боржником при них боргу кредитору готівкою.
ВС скасовуючи відмовні рішення суду першої та апеляційної інстанцій зазначив, що відповідно до ст. 77 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 218 ЦК України заперечення факту виконання правочину повинно доводитися письмовими доказами, а рішення суду не може ґрунтуватися на свідченні свідків. Саме оригінал розписки, який знаходиться у кредитора, як раз і доводить той факт, що зобов’язання боржника із повернення боргу НЕ виконано.
ВС також додав, що згідно пункту 4, ст. 245 ЦК України, якщо кредитор не повертає боржнику борговий документ або не видає розписку про повернення коштів при їх фактичному поверненні настає прострочення кредитора.